Основний порядок денний австрійської політики сьогодні зосереджений навколо формування керівної коаліції за результатами виборів до Національної ради 29 вересня 2019 року. Це дострокове волевиявлення стало наслідком так званого "Ібіцаґейту" – скандалу, в якому опинилися: колишній голова ультраправої "Австрійської партії свободи" (FPÖ) Гайнц-Крістіан Штрахе, його "права рука" й першорядний контакт FPÖ в Москві Йоганн Ґуденуc та, як вважалося, племінниця російського олігарха.

Одним із головних результатів виборів стала втрата правопопулістською та проросійською FPÖ електоральної підтримки – на фінішну пряму політсила вийшла з результатом на 10% гіршим, ніж на минулих виборах два роки тому. Слабкий результат і токсичність заплямованої низкою скандалів репутації фактично унеможливлює повторне входження партії до владної коаліції. Основні зондувальні переговори лідер "Австрійської народної партії" (ÖVP) Себастіан Курц – майбутній бундесканцлер – наразі веде з партією "Зелених" і з невеликою ліберальною партією NEOS.   

Саме такий імовірний варіант коаліції – ÖVP, "Зелені" та NEOS – міг би стати кращим варіантом для Австрії, переконаний австрійський експерт Ґюнтер Фелінґер. У своїй статті, опублікованій у впливовій австрійській газеті Die Presse, він наголошує на основній тезі, що винесена в заголовок - "Досить захоплюватися Росією та Путіним".  

На думку автора, попередня коаліція між ÖVP та FPÖ не спромоглася досягти відчутних результатів на внутрішній політичній арені. Невдалою була й зовнішня політика: "Безсоромна гонитва за прихильністю Володимира Путіна, дружба з його олігархами та втрата будь-якого авторитету в Брюсселі, Берліні, Києві та на Балканах, газова угода замість санкцій ЄС та сам Путін як весільний гість: ні, цього нам більше не треба".  

Експерт переконаний, що настав час австрійським партіям припинити працювати з Путіним за Росію, проти Австрії та Європи, і створити "антипутінську/проєвросоюзну коаліцію. Серед центральних завдань такої коаліції є: підтримка розширення ЄС (з урахуванням України), боротьба з російським впливом та “відмиванням” грошей в Австрії, активізація процесу інтеграції до НАТО, скасування газової залежності від Росії. "І чому Росія має фінансувати війни в Україні та Сирії завдяки нашим рахункам за електроенергію? Що швидше менша кількість грошей буде перераховуватися в Росію, то кращою і безпечнішою ставатиме Європа", - переконаний Фелінґер.  

"Більше Європи та менше Путіна – така коаліція дійсно мала б сенс", - йдеться далі в статті.

Проте не всі в Австрії згодні проявляти прагматизм у відношенні до Росії та підтримувати ідею "антипутінської коаліції", висловленої Ґюнтером Фелінґером. У багатьох австрійських колах, передусім економічних, воліють закривати очі на витівки "друга" зі Сходу, який однією рукою пропонує дешевий газ та інвестиції, а другою діє на шкоду інтересам Австрійської Республіки. Шпигунська діяльність Росії активно ведеться в країнах Європи, і Австрія тут не є винятком. 

Погляньмо лише на кілька таких випадків, що сталися протягом останнього часу. 

Як відомо, РФ активно розгортає спеціальні операції та різноманітні дії щодо впливу в Європі. Арсенал її інструментарію великий – від убивства "Новачком" до кібератак і так званих "активних заходів", спрямованих проти західних політиків.

У вересні поточного року стало відомо про затримання в Болгарії колишнього депутата від "Болгарської соціалістичної партії", голови організації "Національний рух "Русофіли" Миколая Малінова за підозрою у шпигунстві на користь Росії та “відмиванні” грошей для російських організацій. Малінова, який у травні особисто отримував від Путіна Орден дружби, звинуватили в передаванні болгарських державних таємниць двом російським компаніям, які вплинули на політичне та громадське життя в Болгарії. Перша з них – товариство "Двоголовий орел", що належить російському олігарху, спонсору таємних операцій Кремля в Криму та на Донбасі Костянтину Малофеєву. Його особу внесено до санкційних списків ЄС та США за підтримку російської агресії проти України. Друга – "Російський інститут стратегічних досліджень", очолюваний протягом 2009-2017 років генерал-лейтенантом Служби зовнішньої розвідки РФ Леонідом Решетніковим. Також прокурори викрили схему відмивання керівником "Русофілів" коштів, отриманих від російських організацій, якими фінансувалися дії, що становили загрозу нацбезпеці Болгарії. 

У квітні 2019 року низка провідних європейських ЗМІ також опублікували спільне розслідування листування осіб із російських урядових кіл про те, як Кремль намагається послабити європейські демократії та використовує для цього правопопулістські партії та рухи. Повідомлялося про існування стратегічного документа, з якого стали зрозумілими зусилля, спрямовані на вплив на громадську думку та посадових осіб у Євросоюзі з питань, зокрема, Криму, України та санкцій ЄС проти Росії. Також журналісти стверджували, що депутат ультраправої німецької партії "Альтернатива для Німеччини" Маркус Фронмаєр може бути "абсолютно контрольованим" Росією членом Бундестагу, та діяти в інтересах Москви.  

Інший випадок, про який стало відомо нещодавно — викриття чеською контррозвідкою російської агентурної мережі. Йшлося про створену ФСБ хакерську мережу, що фінансувалася з Росії за посередництва російського посольства. Як заявив очільник Служби безпеки та інформації Чехії Міхал Куделка, викрита хакерська діяльність "була частиною довгого ланцюга, який росіяни використовували й готували для використання в інших європейських країнах". За його словами, шпигунська діяльність Росії та Китаю є найсерйознішою загрозою для Чехії в довготривалій перспективі. 

Австрія є однією з небагатьох європейських країн, де просувають розвиток діалогу та співпраці з Росією. Однак і це не стає на заваді спецслужбам РФ — російські шпигуни активно діють і в цій країні.  

Минулого року стало відомо принаймні про два такі випадки.  

У листопаді 2018 року було викрито відставного полковника австрійської армії, який понад 30 років шпигував для російського ГРУ. Ця структура, як вважається, також має стосунок до атаки "Новачком" у британському місті Солсбері. Шпигун передавав своєму куратору, російському офіцеру, інформацію військового характеру про австрійську федеральну армію, передусім, про особливості систем озброєння та завдання сухопутних та військово-повітряних сил.  

За свої послуги австрійський старший офіцер міг отримати від росіян сотні тисяч євро. Наразі розслідування справи триває.  

Російський куратор зальцбурзького полковника на псевдо "Зайцев" у липні цього року був оголошений у міжнародний розшук. "Зайцев Ігор Єгорович підозрюється у веденні всередині країни секретної діяльності російської військової спецслужби "Головне розвідувальне управління" на шкоду Республіці Австрія", - повідомлялося на сайті МВС Австрії. На агента ГРУ порушено судову справу, за якою його звинувачують у "розголошенні державних секретів, таємній розвідувальній діяльності на шкоду Австрії, навмисному розголошенні військової таємниці".  

"Звичайно, якщо ці дії будуть підтверджені в Нідерландах чи в Австрії, то це не покращить відносини між ЄС та Росією", - заявив канцлер Австрії Себастіан Курц одразу після оприлюднення інциденту з полковником-шпигуном. Голова австрійського уряду мав на увазі випадок квітня 2018 року в Нідерландах, коли російські шпигуни намагалися здійснити хакерську атаку на Організацію з заборони хімічної зброї, яка розслідувала справу отруєних Скрипалів. 

"Російське шпигунство в Європі є неприйнятним і має бути засуджене", – заявляв Курц.

Тоді ж, у листопаді 2018 року, стало відомо й про виявлення можливого російського шпигуна в австрійській контррозвідці – Федеральному відомстві з захисту конституції та боротьбі з тероризмом Австрії (BVT).  Як повідомляли ЗМІ, працівник BVT підозрюється у передаванні Росії інформації, яка становить державну таємницю.  

Вважається, що саме виявлення цього "крота" в австрійській контррозвідці стало причиною виходу BVT із робочих груп "Бернського клубу" (неформальний форум розвідок країн ЄС для обміну інформацією). В європейських розвідках побоюються, що важлива інформація, якою вони спільно обмінюються, може потрапити до рук росіян. Передусім, проти співпраці з BVT у рамках різних форумів співробітництва європейських спецслужб виступають Велика Британія та Нідерланди, які особливо постраждали від операцій російських спецслужб. 

Згідно з австрійськими ЗМІ, відсутність належного обміну інформацією з європейськими партнерами негативно впливає на поінформованість контррозвідки Австрії. Зокрема це проявилося під час ситуації з перебуванням в Австрії терориста з Крайстчерча та його подорожами низкою інших країн Європи. 

Російський слід цілком можливий і в недавній масштабній кібератаці на сервери партії Курца: потужні хакерські атаки на інформаційну систему ÖVP тривали понад місяць. У результаті хакери отримали більше тисячі гігабайтів партійної інформації. За місяць до виборів частина інформації у вигляді компромату на Народну партію з’явилася в кількох австрійських виданнях. У самій ÖVP заявили про підробку викрадених файлів.   

Австрійська влада назвала цю атаку нападом на всю демократичну систему країни та спробою втручання у вибори. Експерти в галузі кібербезпеки заявляли, що таку атаку спроможні здійснити лише державні спеціальні служби. Але які саме служби мали відповідні можливості? Хто міг бути зацікавлений у зниженні шляхом компромату рейтингів ÖVP - головного конкурента проросійської Партії свободи, вибитої з коаліції "Ібіцаґейтом"? 

Відповідь є очевидною. І деякі австрійські ЗМІ про це відразу повідомляли: за кібернападом може стояти Росія.