Ненависництво (хейтерство) у соціальних мережах, зокрема щодо відомих політиків, увійшло в життя багатьох європейських держав. До цього явища звикли жителі Австрії та України. Образи, злі жарти й навіть прямі погрози фізичного насильства бурхливим потоком ллються як із боку політичних конкурентів, так і від «пересічних громадян». І часто доволі складно розпізнати, де «робота фірми-конкурента», а де — лише виплеснуті в мережу недоречні емоції надмірно вразливого користувача.

Австрійські ЗМІ опублікували добірку найкричущих випадків переслідування й нападів на адресу відомих політиків за останні роки.

Футбол, Коґлер і неонацисти

Ворнер Коґлер, голова «Зеленої альтернативи», ще 2010 року на власному гіркому досвіді переконався: від різких слів до реальної кримінальної події один крок. Під час перегляду футбольного матчу політик зробив зауваження молодикам, які скандували нацистські гасла. Опоненти слів не позичали, і взаємні претензії вилилися в бійку. Компаньйона Кеґлера побили, він отримав сильні поранення. Злочинцями виявилися відомі радикали, пов’язані зі старою місцевою нацистською партією. Зловмисників затримали й вони постали перед судом.

Минуло багато років, але проблема не тільки не була розв’язана, але й суттєво посилилася. Нове життя в неї вдихнули соціальні мережі.

Дзвінок недруга

Губернатора Бурґенланда Ганса Петера Доскозіла нещодавно зловмисник піддав телефонній атаці: анонім настирливо погрожував політику вбивством його сина. На щастя, психічно хворого телефонного терориста швидко викрили й засудили до тюремного ув’язнення.

Скінгеди проти Керна

Три роки тому жертвою атаки агресивних ненависників став тодішній федеральний канцлер Крістіан Керн (Австрійська народна партія). на сторінці у фейсбуці з назвою «ХС Стрейч» розмістили анонімні постери, сповнені ненависті до канцлера. З’ясувалося, що цю пропаганду, яка встигла набути розголосу, опублікувала група правих скінгедів.

Праві сказали «стоп» погрозам на адресу опонентів

Сучасні праві в Австрії показово дистанціюються від брудних методів із ненавистю, агресією та залякуванням. Особливо на тлі почастілих у Німеччині погроз неонацистів на адресу представників зеленого руху. В альпійській республіці праві воліють відійти образу насильства своїх попередників. Натомість праві ідеологи спрямували свою стратегію на соціально-політичні проблеми й теми з високим емоційним впливом на виборця (наприклад, ісламізація та «боротьба за культуру» — kulturkampf).