Українці, які мрійливо підводять очі догори, уявляючи німецькі зарплати, мають розуміти, що їхній розмір — величина відносна. Порівнюючи з загальною вартістю життя.

Для розуміння візьмемо середньостатистичну німецьку сім’ю та порахуємо, скільки грошей заробляють, і скільки витрачають на життя німці.


Слід зазначити, що німці дуже неохоче розповідають про свої фінанси. Вони з задоволенням розкажуть про свої болючі відчуття під час медичного огляду, із захопленням поділяться еротичними фантазіями та подробицями свого приватного життя. А ось спроби розпитати співрозмовника про розміри його зарплати прирівнюються до найбільшої безтактності. Але для українських читачів наші німецькі друзі зробили виняток.


       Гарна освіта - висока зарплата


Аннамарі (34) та Крістіан (36) — молода німецька сім’я з однією дитиною, типові представники німецького середнього класу або, навіть трохи вище. Аннамарі закінчила гімназію, зробила абитур (Abitur), також вчилася у вищій спеціалізованій школі (Hochfachschule) на банківського клерка. У Крістіана аналогічна професія й відповідне резюме. Познайомилися вони, як можна здогадатися, на робочому місці. Виробничий роман після 5 років спільного проживання та перевірки почуттів завершився одруженням. До речі, німці не поспішають брати шлюб із багатьох причин. Головна з них — висока вартість розлучення. Розлучатися так само дорого, як і вмирати. Тому німці живуть довго й розлучаються вдвічі рідше за українців.

Чому ми так детально зупинилися на освіті цієї німецької родини? Тому що доходи людини безпосередньо залежать від її освіти. Якщо за плечима в невдахи лише школа (в Німеччині шкільна освіта є обов’язковою) та немає професії, то розраховувати така людина може на мінімальну зарплату, не більше ніж 10,96 євро на годину (брутто). Легко порахувати, що за повного робочого тижня (40 годин), на місяць, після вирахування всіх податків, людина отримує максимум 1300 євро. Якщо є абитур і аусбільдунг (аналог нашого професійно-технічного навчання), то, навіть, прибиральникам (так, у Німеччині й на цю професію вчаться три роки) можна розраховувати на зарплату від 2200 євро в місяць (нетто). У тих, хто закінчив вищі навчальні заклади та отримав ступінь бакалавра або магістра, зарплата стартує від 4 тисяч євро. Бути освіченим у Німеччині не тільки почесно, а й вигідно. Але є один невеликий нюанс. Вчаться в Німеччині ґрунтовно та довго, особливо на юристів і лікарів. Тому така інвестиція часу у свою освіту є виправданою.


       Більше заробляєшь - більше віддаєшь


Крістіан, як працівник фінансової галузі, працює звичайним банківським клерком і заробляє орієнтовно 3 900 євро на місяць (брутто). Аннамарі поки не може собі дозволити працювати повний робочий день, оскільки в них росте маленька дочка Міла. Аннамарі працює в тому ж відділенні банку касиром 4 дні на тиждень, п’ять годин на день, й отримує, відповідно, удвічі менше — 1900 євро. Після сплати всіх податків у Крістіана на його банківському рахунку залишається 2800 євро, у його дружини — 1400 євро.

У таких умовах дуже важливим для кожної німецької родини є оптимізація податків. У Німеччині застосовується прогресивна шкала податків. Це означає, що більше заробляєш, то більше віддаєш. Але є п’ять різних податкових класів. І якщо звернутися до податкового консультанта, який допоможе обрати правильне податкове навантаження та надати наприкінці року звіт про свої витрати, то частина грошей, наприклад, витрачених на навчання, транспорт та інші необхідні потреби, можна отримати назад зі своїх податків.

Разом бюджет сім’ї складає 4200 євро місяць плюс 200 євро, які німецька держава сплачує батькам за кожну дитину до її повноліття або до 25 років, якщо дитина навчається. Ми не будемо враховувати ці гроші в загальному бюджеті, оскільки подружжя відкладають їх на спеціальний дитячий рахунок. За підрахунками, до повноліття в Міли накопичиться солідна сума. Така передбачливість є виправданою, адже вступ у доросле життя супроводжується значними витратами. Одне лише отримання водійського посвідчення коштує майже 2500 тисяч євро плюс покупка автомобіля тощо.
Спільно чи окремо

Слід зазначити, що в Німеччині є різні моделі ведення сімейного кошторису. Подружжя можуть складати гроші до загальної каси й розпоряджатися ними колегіально, вирішуючи, як саме їх витрачати. Такий варіант є найбільш прийнятним і зрозумілим для українців. Є сім’ї, де кожен із подружжя має свій власний рахунок, і вони перераховують на загальне конто (банківський рахунок) певну суму на спільні витрати, а свої особисті потреби оплачують власним коштом. Такі пари чітко помітні біля кас супермаркетів. Їхні продукти лежать на стрічці в трьох різних купах, і розплачуються вони за них трьома різними картками. Є сім’ї, де жінки не працюють і опікуються лише дітьми й домашнім господарством. Але це є типовим швидше для традиційних німецьких сімей із мусульманським бекґраундом.

Аннамарі та Крістіан воліють спільно розпоряджатися заробленими коштами. Торік вони придбали будинок, оформивши позику в банку на купівлю та ремонт. Двоповерховий будинок із мансардою в тихому і спокійному районі невеликого містечка Уна, що поруч із Дортмундом, коштував їм 180 тисяч євро. Позику подружжя взяло на 20 років. На обслуговування боргу вони витрачають 850 євро на місяць. Раніше вони орендували трикімнатну квартиру та сплачували за неї 650 євро. Отже, витрати на власне та орендоване житло майже порівняні. Аннамарі та Крістіан замислюються про другу дитину, і тоді держава зменшить їм розмір позики.


       Комуналка, проїзд, телефон - 700 євро загалом


Комунальні платежі, як і в Україні, щороку несуттєво, але збільшуються. Компанії, які постачають газ, воду й електрику, щомісяця знімають із рахунку цієї німецької родини фіксовану суму — 260 євро. А наприкінці року роблять перерахунок. Вивезення сміття, прибирання та миття вулиці, комунальний податок на землю родина оплачує міській компанії один раз на квартал. На це йде приблизно 140 євро.

У родині є дві машини, але подружжя також купує собі проїзні квитки, оскільки вранці до роботи зручніше їздити громадським транспортом через затори й високу вартість паркувань. Два проїзних на всі види транспорту коштують 80 євро кожен. Обслуговування машин (страхування, паливо) — майже 200 євро. На початку наступного року Аннамарі, можливо, змінить свій автомобіль на новий електрокар, потрібно ж бути в тренді. Але це тільки в разі, якщо вона вийде на повний робочий день. Залишилося питання, хто буде забирати дитину з дитячого садка, поки тато й мама працюватимуть.


       Недитячі гроші


Дитячий садок для Міли забирає в сім’ї 360 євро на місяць. І це ще по-божому, оскільки садок утримує католицька громада. А приватні дитячі садки коштують у два-три рази дорожче. Через емігрантський бебі-бум місце для дитини в комунальному дитячому садку треба резервувати задовго до її народження. До речі, за два роки, коли Міла піде до школи, до витрат сімейного бюджету доведеться додати проїзний квиток («шокотікет») і кишенькові гроші (Taschengeld) від 5 до 10 євро на тиждень, залежно від добробуту сім’ї. Видавати кишенькові гроші своїм дітям батьки зобов’язані. Згідно з законом (§ 110 Німецького Цивільного кодексу (BGB)), навіть дитина в Німеччині може мати невелику фінансову свободу.

Мобільний зв’язок — 20 євро на кожного, звичайний тарифний пакет із 2 ГБ мобільного інтернету.

На їжу родина витрачає майже 500 євро на місяць. На 200 євро більше, ніж середньостатистична німецька сім’я, але це тому, що наші співрозмовники їдять лише біологічно чисті продукти й кожні вихідні відвідують ресторани (середній чек на сім’ю становить 25–40 євро). 

       Жодних «перше, друге, третє та компот»


За статистичними даними витрати на їжу звичайної німецької родини не перевищує 10 % усіх доходів. Продукти в Німеччині, навіть у порівнянні з Україною, не є дорогими, а деякі, наприклад, м’ясо, іноді й дешевше. До того ж культура харчування німців сильно відрізняється від українських харчових звичок. Жодних «перше, друге, третє та компот» на німецькому столі ви не побачите. Готують німці гарячу їжу лише один раз на день. Це одна обідня страва, картопля із сосискою або відбивною, німецький густий суп — айнтопф, а можуть і взагалі замороженою піцою із супермаркету обійтися. Жодних каструль із борщем і котлетами в холодильнику в німців немає. Масло, сир, ковбаса, фрукти, овочі, йогурти, напої — такою є типова німецька «холодна шафа» (Kühlschrank). Увечері німці їдять «вечірній хліб» (Abendbrot), канапки з ковбасою, сиром або маслом, запиваючи це переважно чаєм, але буває, що й мінеральною водою. Аннамарі, коли працює, то вдома практично не готує. Обідають вони з Крістіаном у буфеті (кафе) поряд із роботою. Міла їсть гарячі страви в дитячому садку.

Догляд за собою, здоров’я — це теж є істотною статтею витрат. Абонемент до спортзали для сім’ї оплачує роботодавець (50 євро на місяць). Стрижка, фарбування волосся для дружини — 90 євро, манікюр — 40. Чоловіча стрижка — 25 євро.

Одяг сім’я купує переважно відомих марок в аутлеті, тому на місяць витрачається не більш ніж 150–200 євро на всіх.


     За все потрібно платити


Податок на телебачення (40 євро), підписка на електронні журнали (25 євро), Netflix (15 євро), Dizzer (10 євро), електронне обладнання для гаджетів. Без цього теж не обійтися, адже просто завантажити фільм або музику з інтернету в Німеччині не можна. За порушення авторського права нараховуються величезні штрафи.

Іграшки, хобі, футбол, розваги — орієнтовно 200 євро.

Побутові прилади та електроніку сім’я теж купує в кредит. У середньому на це витрачається майже 140 євро на місяць.


Страхують всі! І все !


Німеччина — країна найзастрахованіших людей у світі. За статистикою кожного житель, з урахуванням немовлят, має 6 різновидів страхування. Крім обов’язкових страхувань, за які відраховуються гроші з зарплати, у нашої німецької родини застрахований будинок, наявне страхування відповідальності перед третіми особами (коли, наприклад, ваша дитина м’ячем випадково розбила шибку сусідові, то за це сплатить страхова компанія) і страхування судових витрат. Німці люблять судитися, тому ніхто не дасть гарантії, що ваш сусід, який дружньо усміхається, не потягне вас до суду через те, що від вашого дерева падає занадто велика тінь на його ділянку. І тоді без страхування на адвокатах можна збанкрутіти. Усе разом — 150 євро на місяць.

Є ще інші витрати, наприклад: подарунки на дні народження, зустріч гостей і відвідування гостей. У німців не заведено дарувати коштовні подарунки й витрачати пів зарплати на те, аби гідно зустріти гостей. На все це витрачається до 100 євро. 

400 євро щомісяця сім’я відкладає на майбутню відпустку. Відпочивати їздять два рази на рік: взимку — до Австрії на гірськолижні курорти, влітку — до Нідерландів або до Іспанії. Під час «тривалих вихідних» сім’я відвідує друзів у Гамбурзі або Штутґарті. 

Після зведення дебету з кредитом, на «чорний день» можна відкласти приблизно 400 євро.

Авжеж, є в Німеччині родини, які не мають такого доходу. Є й інші, значно заможніші. Та й вартість життя в самій Німеччині істотно відрізняється. Наприклад, у Гамбурзі, Мюнхені та Берліні витрати на оренду житла суттєво більші, ніж у Північному Рейн-Вестфалії. А порівняти рівень життя німців і українців неможливо, та й буде некоректним. Занадто різні вихідні дані й надто багато чинників, що впливають на фінансовий баланс — як позитивно, так і негативно. Наприклад, у Німеччині молоді сім’ї не мають батьків, які живуть у селі та повністю забезпечують своїх дітей у мегаполісах екологічно чистими та безплатними харчами, як це заведено в Україні. Тому, якщо хочете порівняти — відкривайте свої гаманці та рахуйте.