Поїздка до Німеччини заради роботи на канікулах закінчилася для групи українських студентів у поліційному відділку. У підсумку — депортація та заборона в’їзду до Шенгенської зони, повідомляє DW. Що ж пішло не так?

Напередодні Різдва логістичні компанії (так офіційно називаються фірми експрес-доправлення) масово набирають працівників на тимчасову роботу. Серед них чимало молодих українців, які приїжджають до Німеччини за програмою Федеральної агенції з праці для іноземних студентів, які шукають підробітку на час канікул.

Гріти чуба за мінімальну зарплатню

У ФРН кур’єрам і сортувальникам посилок повинні сплачувати орієнтовно 12 євро на годину (до вирахування податків). 19-річний студент з одного з обласних центрів Західної України Петро М. (ім’я змінено) з радістю був готовий працювати й менше, ніж за 10 євро. Аби влаштуватися на кілька місяців сортувальником посилок у Німеччині, він заплатив фірмі-посереднику 200 євро. Але заробити йому так і не вдалося.

Аби заощадити на транспорті, Петро вирішив їхати з України до місця роботи в Німеччині мікроавтобусом разом із кількома знайомими студентами, які теж їхали трохи заробити. Відразу після в’їзду до Німеччини на хлопців чекав неприємний сюрприз: зустріч із працівниками федеральної поліції, яка вибірково контролює транспорт на прикордонних трасах.

«Ви — шахраї», — згадує Петро в розмові з DW слова, вимовлені російською мовою одним із поліціянтів. Коли до відділку прибув перекладач, стало зрозуміло: поліція вважає хлопців нелегалами. «Таке посвідчення у вашій країні можна купити», — переказує Петро розмову з правоохоронцями, які не повірили, що він є студентом і їде працювати до Німеччини за офіційною студентською програмою.

Нев’їзні до Шенгенської зони

Проблема українців полягала в тому, що оригіналу документа про працевлаштування ні в кого з них не було. «Фірма, з допомогою якої ми влаштовувалися, нас про це не попередила. Я просив надати доступ до відсканованого пакета документів на моєму Google Disk», — каже Петро. Але шансів виправити помилку українцям не дали. Телефони вилучили для пошуку даних, а самих студентів депортували назад із забороною в’їзду до Шенгену на два роки. У відділенні поліції Петро та його знайомі перебували 17 годин, ночувати довелося на підлозі, оскільки ліжок на всіх не вистачило, розповідає українець.

Підробіток на канікулах завершився звинуваченням

Петра та його приятелів зараз звинувачують за трьома статтями: незаконний перетин кордону, незаконне перебування в Німеччині та нелегальне працевлаштування. Після завершення дворічної заборони на в’їзд до Шенгенської зони депортованим, імовірно, доведеться заплатити приблизно від 400 до 600 євро в разі наступного в’їзду. Скільки саме — вирішить суд. Аби спробувати довести в суді свою невинуватість, українцям потрібно буде найняти в Німеччині адвоката, який коштуватиме їм приблизно 1000 євро з кожного. «У нас таких грошей немає», — у розпачі зізнається мати Петра.

Як розповів DW Петро, ​​український посередник, що допомагав оформлювати документи, не попередив про можливі проблеми та необхідність мати оригінал підтвердження. У підсумку, коли в студентів виникли проблеми, ані посередник, ані номінальний роботодавець нічим не допомогли. Це й не дивно, оскільки будь-яка посередницька діяльність у цій галузі є нелегальною, пояснили DW у Федеральній агенції з праці. «Посередництво приватних фірм у працевлаштуванні студентів на канікулах є порушенням, оскільки нівелює законність такого працевлаштування. Якщо відомству було би відомо про участь у процесі посередника, ми не мали би права видавати підтвердження надання робочого місця», — зазначив представник агенції. Там також пояснюють, що не дозволяють посередницькі послуги, аби фінансово не обтяжувати молодь.

Тим часом, посередницький бізнес із працевлаштування іноземних студентів на канікулах в Україні процвітає. Фірми активно розвивають свій бізнес, навіть пропонуючи бонуси тим студентам, які приведуть працевлаштовуватися друзів.

На руку посередникам грає й той факт, що в Україні консультувати та оформлювати документи за цією програмою німецькою Федеральною агенцією з праці офіційно вповноважена лише одна невелика громадська організація з Харкова — MultiKultiUA. Щороку ця організація приймає майже триста заявок на працевлаштування студентів, орієнтовно половина з них знаходять роботу на канікулах за вказаним в анкеті профілем, розповів у розмові з DW голова MultiKultiUA Сергій Савицький. Водночас, тисячі студентів користуються послугами комерційних посередників — вочевидь, не усвідомлюючи ризиків.