Ярослав Окуневський - адмірал австро-угорського флоту, військовий лікар, публіцист, меценат, національно-просвітницький діяч, прозаїк-мариніст. Він першим в світі розробив статут медико-санітарної служби флоту, який став основою сучасного медичного статуту багатьох країн світу та заснував перший у світі госпіталь для воєнно-морських військ.

Чим відомий в Україні

У 1919—1922 роках Окуневський був головнокомандувачем у санітарних справах Державного Секретаріату ЗУНР. Очолив медичну місію ЗУНР у Відні і надіслав чотири ешелони медикаментів та необхідних речей для української галицької армії. Був одним із засновників та меценатом у створенні легіону Січових стрільців
Постійно здійснював фінансову підтримку будівництва та розвитку українських організацій - «Рідної школи», товариства «Просвіта», львівських і чернівецьких видань, дитячих будинків для дітей-сиріт.
Як пов’язаний з Австро-Угорщиною
У 1877-1884 роках навчався на медичному факультеті Віденського університету. На третьому році навчання Військове міністерство Австро-Угорщини, помітивши успіхи молодого студента, запропонувало стипендію за умови, що він працюватиме певний час у військово-морському флоті. Тому, згідно угоди, після отримання диплому доктора медицини, розпочав службу корабельним лікарем Імператорського і Королівського військово-морського флоту Австро-Угорщини, який базувався в Хорватії в м. Пула, де служив 30 років.

1 листопада 1914 Ярослав отримав високе звання "Морський генеральний штабовий лікар", тобто контр-адмірал чи генерал-майор морської медичної служби, що було практично неможливим для українця у ті часи. Став першим українцем - кавалером Рицарського хреста Франца-Йосифа.

Цікаві факти

  • Напередодні Першої світової війни Ярослав Окуневський керував восьмим у світі за бойовою потужністю флотом і захищав адріатичне узбережжя імперії Габсбургів. На той момент до складу флоту входили 3 лінкори-дредноути, 12 броненосців, 12 крейсерів, 18 есмінців, понад 70 міноносців, 6 підводних човнів.  Окуневський ходив в походи на таких коряблях, якʺАврораʺ, ʺМінерваʺ, ʺРадецькийʺ, ʺКайзер Франц Йосиф Іʺ.
  • За 30 років служби Ярослав отримав багато високих нагород інших краін. Він став  кавалером Ордена лицаря іспанської королеви, Ордена почесного легіону Франції і китайського ордена Подвійного Дракона та володаря найвищого титулу Китая - мандарина.
  • У Відні, ще будучи студентом, познайомився з науковцями Іваном Пулюєм та Іваном Горбачевським та був обраний головою віденського товариства « Січ», яку заснував Пулюй. Почесними членами віденської “Січі” також були Михайло Драгоманов, Іван Франко, Михайло Грушевський, Володимир Винниченко.
  • Разом з видавцем Остапом Терлецьким засновував «Слов'янський альманах» у Відні, публікував матеріали з історії України. За опублікування матеріалів Драгоманова «Політичні пісні українського народу» один з випусків конфіскувала віденська поліція.
  • Окуневський - перший український прозаїк-мариніст. Він написав книгу  “Листи з чужини”, в якій описав враження від морських походів, які згодом друкувалися в українських періодичних виданнях. За оцінкою Івана Франка, вони стали «взірцем української мемуарної та туристичної літератури».
  • Протягом 10 років був закоханий у співачку Соломію Крушельницьку, їздив у місця її гастролей та одного разу навіть хотів посвататися.
  • Прадід Окуневського мав прізвище Окунь, яке дід переробив на «більш шляхетний лад». Садиба Окуневських (батьків Ярослава) у Яворові була своєрідним центром українства на Покутті, до якої заїжджали Леся Українка, Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Гнат Хоткевич, Ольга Кобилянська, Олександр Олесь, Наталя Кобринська.
  • Всі сестри та брати Ярослава стали культурними та політичними діячами. Ольга – талановита піаністка, навчалася у Миколи Лисенка та акомпанувала на концертах Соломії Крушельницькій. Теофіл був послом у Галицькому сеймі та австро-угорському парламенті. Софія стала першою жінкою-лікарем в Австро-Угорщині. Наталія  була активісткою жіночого руху на території Галичини.