Ірина Маланюк – зірка оперної сцени України, Австрії, Німеччини та Швейцарії

 

Як пов’язана з Україною


Іра родом з Івано-Франківська, навчалась на природничому факультеті Львівського університету. Під час навчання брала уроки у відомого оперного співака Адама Дідура, професора Львівської консерваторії, який пізніше очолив Варшавський Великий театр.

Дебют Ірини як оперної співачки відбувся у 1939 році на сцені львівської опери в партії Амнеріс в опері Джузеппе Верді «Аїда». Вона лишалась солісткою до 1944 року.


Як пов’язана з Австрією


Під час Другої світової війни в лютому 1944 року Маланюк переїхала до Відня, де брала уроки вокалу у відомої наставниці Анни Бар-Мільденбург. Після війни, в 1945 році, Іра Маланюк дебютувала  в Оперному Театрі в Ґраці у ролі Азучени в опері "Трубадур" Джузеппе Верді, після чого мер міста запропонував їй посаду солістки опери Ґраца.

Після завершення кар’єри співачки почала викладати – працювала професором камерного співу Академії музики та драматичного мистецтва у Ґраці.

У 1965 році в Австрії Ірину Маланюк нагородили «Почесним хрестом знання і мистецтва». У 1973 в Австрії одержала звання «камерзінґерін» (камерної співачки), яке є найвищою відзнакою оперних співаків у німецькомовних країнах та надавалося співакам королями і кайзерами за особливі заслуги.


Цікаві факти

  • Родина Іри Маланюк мала спільне коріння з давнім європейським аристократичним родом: прапрадід співачки герцог де Гіз, наприкінці XVIII був претендентом на французький трон, за часів Паризької революції переїхав до Австрії і трохи змінив прізвище – став фон Кіш. Його дочка Франціска (прапрабабуся співачки) вийшла заміж за Кайзера фон Кайзерсгаймба. Їхня донька Амалія (прабабуся співачки) – дружина майора цісарської армії Ніколяуса Ріхтера фон Ключаріча поїхала з ним до Відня. Габріела фон Ключаріч, їхня донька і бабуня співачки, народилася у Відні, познайомилася зі студентом-медиком Олександром-Мар’яном Жуковським. Молоді закохалися, у 1883 році обвінчалися та переїхали до Глушкова, рідного села українця.
  • Батько Ірини Осип Маланюк був лікарем, полковником Української Галицької армії та кузеном Соломії Крушельницької.
  • До кінця життя Ірина наголошувала на своєму українському походженні, навіть скоротила своє ім’я до "Ira", щоб його помилково на концертних афішах не змогли написати на польський лад (Irena) чи російський (Irina).
  • Несподіваний тріумф стався на Вагнерівському фестивалі у Байроті в 1951 році (досі - щорічний літній фестиваль, де виконується музика Ріхарда Вагнера в спеціальному театрі, збудованому за вказівками самого Вагнера). Під час постановки тетралогії  “Перстень Нібелунгів” славетний диригент Герберт фон Караян з’ясував, що виконавицю головної ролі забрали в лікарню з апендицитом. До дійства залишалось три години. Ірина мала бути глядачем, але за дві години вона вивчила партію і тріумфально виступила. Того ж вечора вона підписала контракт з Віляндом та Вольфгангом Вагнерами.
  • Згідно з її особистими записами, вона 270 разів виступила як солістка у Фольксопер у Відні та 212 разів як солістка у Віденському Державному Оперному Театрі.
  • Іра Маланюк була оперною співачкою-солісткою Мюнхенського Оперного Театру. Це був час найбільшої слави Іри Маланюк: гастролі, записи, оперні вистави. У 1957 році Іра Маланюк була удостоєна титулу в Німеччині звання "камерзінґерін".
  • У 1999 році запровадила в університеті Ґрацу на власнi кошти стипендіальний фонд для кращих випускників.
  • У Івано-Франківську обласна опера носить її ім’я.