Лариса Петрівна Квітка-Косач (25.02.1870 – 01.08.1913) – українська письменниця, поетеса, культурна діячка, драматургиня. 

Народилась майбутня письменниця у місті Новоград-Волинський на Житомирщині в сім’ї письменниці Ольги Петрівни Драгоманової-Косач, відомої як Олена Пчілка, та дворянина Петра Антоновича Косача.

Перші дев’ять років маленька Леся провела у рідному місті, захоплюючись фольклором. Близьким другом сім’ї і частим гостем був композитор Микола Лисенко.

Обдарована музично Леся в ранньому віці почала записувати тексти та мелодії пісень. Деякі з них: «Розлилися води», «Їхав козак через поле», «Ой у полі жито» та інші, - пізніше в обробці Миколи Леонтовича стали відомими широкому загалу.

Початкову освіту здобула вдома у приватних вчителів, вже у віці чотирьох років уміла читати, у п’ять років почала писати драматичні твори, а у дев’ятирічному віці написала свій перший вірш «Надія», присвячений її тітці Олені Косач та її арешту і засланню.

У зв’язку з новим робочим призначенням батька уся родина у 1879 році переїхала до міста Луцьк. Через три троки під час святкування Водохреща юна поетеса сильно простудилась, що стало поштовхом до майбутньої важкої хвороби – у десятирічному віці у неї діагнозували туберкульоз кісток.

Продовжила навчання у Києві у приватних викладачів за програмою чоловічої гімназії. У цей період активно займалась письменницькою та громадською діяльністю. Разом із братом Михайлом створила літературний гурток «Плеяда», учасниками якого було багато відомих письменників, а головною метою – читання та видання літератури українською мовою.

Як пов’язана з Австро-Угорщиною?


У 21-річному віці 6 лютого 1891 року Леся Українка приїхала до столиці Австро-Угорщини з метою лікування від своєї важкої хвороби. Під час перебування у Відні уже відома на той час поетеса відвідувала театри, бібліотеки, студентську організацію «Січ», де часто зустрічалась із друзями: Іваном Франком, Михайлом Грушевським, Михайлом Павликом.

Проживала у будинку за адресою Florianigasse 7 у восьмому районі, де на її честь у 1999 році з нагоди 128-ї річниці з дня народження була встановлена пам’ятна дошка.

Цікаві факти


- Псевдонім «Українка» Лариса Косач запозичила у свого дядька Михайла Драгоманова. Саме він підписував свої драматичні твори як «Українець», а юна письменниця дуже ним захоплювалась, і у 13-річному віці з’явився псевдонім «Леся Українка».

- Творча спадщина налічує більше 100 поезій, 20 драматичних творів. Найвідомішим її твір – віршована п’єса у трьох діях «Лісова пісня», яка є одним із перших прообразів фентезі в українській літературі. Був написаний лише за 12 днів. Вперше драма була поставлена у 1918 році у Київському драматичному театрі.

- Леся Українка вигадала та ввела в українську мову слова «промінь» та «напровесні», а її мати Олена Пчілка – «мистецтво», «переможець», «палкий».

- Вільно володіла польською, англійською, французькою, німецькою, болгарською, італійською, грецькою мовами та латиною. Займалась перекладами творів Гомера, Гюго, Байрона, Гейне, Шекспіра.

- Була палко закохана у громадського діяча Сергія Мержинського, який не відповідав взаємністю на її почуття. Йому Леся присвятила відомий лист «Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами» та поему «Одержима».

- У 36 років вийшла заміж за Климента Квітку, який був молодший на 9 років, також хворів на туберкульоз. Оскільки він не мав великих статків, батьки Лесі були проти такого вибору доньки. Однак вона відмовилась від їхньої фінансової допомоги і вийшла заміж за Квітку.

- На честь письменниці названий астероїд – «2616 Lesya», який був відкритий у 1970 році у головному поясі астероїдів між орбітами Марса та Юпітера.

- У 2004 році була заснована «Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки», яка присуджується щороку за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва, що сприяють вихованню підростаючого покоління у дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільства та здобули широке громадське визнання.