Освіта — один із наріжних каменів у фундаменті успішної інтеграції в суспільство. Особливо це стосується іммігрантів: навчання відкриває їм шляхи до кращого працевлаштування й вищого рівня доходів, допомагає розширити коло спілкування й легше пристосуватись до нової культури.

Для Австрії, де відсоток іноземного населення порівняно високий, питання інтеграції іноземців не втрачає актуальності. То яка ж ситуація з рівнем освіти серед вихідців із інших країн, і яке місце серед них займають українці?


На обох краях кривої

За статистикою, серед іноземних громадян в освіті переважають крайнощі, тобто в їхніх лавах багато як високоосвічених, так і людей з мінімальним рівнем освіти. У відсотковому співвідношенні цей контраст вищий, ніж серед народжених в Австрії: 2019 року вищу освіту мали 22% іммігрантів порівняно з 19% корінних австрійців. Чверть усіх іммігрантів від 25 до 64 років мають лише мінімальну освіту; серед народжених в Австрії таких лише 9%.

Помітна також тенденція до успадкування рівня освіти: 47% дітей з родин іммігрантів, де батьки закінчили лише загальноосвітню школу, також обмежилися обов’язковою освітою. Проте діти іноземців, чиї батьки мають вищу освіту, продовжують освіту після школи не рідше за школярів, народжених в Австрії. А от уже в другому поколінні різниця у рівні освіти між дітьми іммігрантів та корінних австрійців майже зникає.

Не всім легко дається державна мова. Ця розбіжність помітна вже в дитячих садках: діти, що в сім’ях спілкуються іншими мовами, повільніше оволодівають німецькою. Серед іноземців старшого віку відсоток тих, що володіють німецькою на рівні рідної, складає 21,3%. Високий рівень німецької мають 32,9%, середній — 29,24%. 16,6% мусять обходитися мінімальними знаннями чи зовсім їх не мають. Для вступу до вищого навчального закладу потрібно знати німецьку щонайменше на рівні В2, отримання громадянства чи посвідки на постійне проживання — А2.


Популярні виші

В австрійських університетах іноземці складають більше ніж чверть усіх студентів. Порівняно з іншими країнами Євросоюзу Австрія пропонує вигідне співвідношення ціни й якості, що і вабить молодь, охочу до науки. Переважно вчитися приїздять німці: станом на зимовий семестр 2018/19 року вони складали 36% усіх іноземних студентів в Австрії. Їх приваблює ліберальніша, ніж на батьківщині, система вступу, особливо на медичні, економічні та юридичні спеціальності. На другому місці серед іноземних студентів — італійці (12%), переважно з Південного Тіролю.

Абітурієнти охоче їдуть до Австрії. А от серед дітей, що приїхали сюди в більш юному віці, вища освіта, навпаки, не є надто популярною. Порівняно зі школярами, народженими в Австрії, вони частіше обмежуються школою чи професійно-технічним училищем. Крім того, діти, чиєю рідною мовою не є німецька, частіше покидають школу: у 2019 році 11% таких хлопчиків і 6% дівчаток припинили навчання до випуску. Серед німецькомовних дітей таких було 3,5% хлопців і 2% дівчат.


Як вчаться українці в Австрії?

Серед студентів вищих навчальних закладів кількість українців стрімко зростає: у зимовому семестрі 2008/09 року лише 595 наших земляків були зареєстровані в австрійських вишах, а взимку 2017/18 року таких було вже 1404 — майже втричі більше. Деякі після закінчення університету повертаються додому, інші залишаються жити й працювати в Австрії: іноземний диплом відкриває і там, і там нові перспективи.

Статистичних даних щодо кількості українських школярів в Австрії за останні роки немає, відомо лише, що за період з 2010 по 2015 роки в Австрію приїхали 2466 громадян України віком до 24 років. Для молодших поколінь українців на додачу до австрійської шкільної програми є можливість проходити й українську — наприклад, в одній з двох українських шкіл вихідного дня, що працюють у Відні. Вони дають дітям змогу не лише вчитися рідною мовою, а й будувати соціальні зв’язки з земляками-однолітками та на прикладі дорослих українців бачити, як можна інтегруватися в австрійське суспільство, не забуваючи при цьому про своє коріння.


Під час пандемії іноземцям важче

З 8 лютого 2021 року австрійські школи знов відкрились після локдауну і запрацювали в очному режимі. Учням і вчителям не надто зручно: для зменшення ризику передання інфекції уроки проводять у дві зміни, розбивши класи на менші групи. В школах регулярно проводять тестування, а старшокласники мусять сидіти на уроках в респіраторах FFP2.

Та деякі школярі зустріли ці нововведення з радістю. Серед них багато і дітей іммігрантів. За статистикою, іноземці живуть у більш обмежених умовах, ніж корінні австрійці: їхня житлова площа в середньому на третину менша. У школярів з таких родин часто немає власної кімнати для навчання і комп’ютера, щоб брати участь в онлайн-уроках. Щоб зарадити цьому, приватні організації, як-от спілка «PCs für Alle» («Комп’ютери для всіх») проводили під час локдауну благодійні акції: збирали вживані комп’ютери й передавали дітям з незабезпечених сімей.

Багато студентів-іноземців паралельно з навчанням мусять самі заробляти на життя. Через пандемію ті, хто підробляв у торгівлі та сфері обслуговування, втратили роботу. Стипендію ж іноземним громадянам отримати складно. Тому в березні 2020 року Австрійська студентська асоціація виділила кошти на допомогу студентам, що перебувають у скрутному фінансовому становищі. Навіть іноземні громадяни могли під час першого локдауну отримати за цією програмою до 750 євро на місяць.

Допомогти знайти своє місце

Пандемія створила багато нових викликів для австрійської освітньої системи. А проблеми, типові для дітей іммігрантів, лишаються актуальними: низькі успішність і мотивація вчитися, труднощі з вивченням німецької мови, сегрегація шкіл та ізоляція серед однолітків.

Про те, як це можна подолати, писали ще в звіті 2008 року експерти-педагоги з європейської організації NESSE. На їхню думку, важливу роль в інтеграції іноземних учнів відіграє ставлення вчителів і однолітків, адресне вирішення конкретних проблем, залучення батьків, а також достатня репрезентація представників різних національностей та віросповідань в підручниках та інших навчальних матеріалах. Як завжди, дітям потрібні увага і гарний приклад — незалежно від того, де вони народилися.

Австрійська шкільна система робить зусилля, щоб допомогти новим учням влитися в колектив. З 2019 року в школах діють підготовчі класи з німецької мови, а програми перекваліфікації на зразок Teach for Austria покликані забезпечувати достатню кількість учителів, які можуть допомогти учням, що потребують додаткових занять.

Загалом суспільство в Австрії також стає відкритішим для іноземців. Від 2010 року кількість австрійців, скептично налаштованих щодо інтеграції іммігрантів, знизилася на 14%. Самі іммігранти теж стали за останні роки почуватися краще, про що свідчать опитування: у 2020 році 96% визнали, що почуваються в Австрії повністю чи майже як удома — на 10% більше, ніж 2010 року.


Надія Борис, Відень, лютий 2021