Дата 26 квітня 1986 року назавжди закарбувалась в історії України і світу як дата найбільшої техногенної катастрофи в історії людства. Цього року минає 35 років з моменту аварії на Чорнобильській АЕС.


АВАРІЯ: КОРОТКА ДОВІДКА ПРО ТРАГЕДІЮ

26 квітня 1986 року о 01:23 розпочалась експериментальна зупинка четвертого енергоблоку АЕС. На той час це був найсучасніший енергетичний блок, що пропрацював лише два роки. Ситуація стрімко вийшла з-під контролю, і в результаті о 01:25 прогриміли два вибухи реактору один за одним. Рятівники, пожежники, військові, співробітники атомної станції боролись із численними пожежали до 10 травня. Понад 600 тисяч осіб брали участь у ліквідації наслідків.

Сумарна активність радіоізотопів - 11 тонн ядерного палива, які потрапили у повітря під час вибухів, - була більшою у 30-40 разів, ніж при ядерному бомбардуванні в Хіросіми.

Опромінились майже 8,5 мільйонів осіб, 500 тисяч осіб померли від радіації, 90 784 особи було евакуйовано із 81 населеного пункту, 2293 українських міст та сіл забруднені радіоактивними нуклідами, радіація поширилась на 200 тисяч квадратних кілометрів: радіоактивним цезієм було забруднено ¾ території Європи.

15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської атомної електростанції повністю зупинено.


ЩО ЗАЛИШИЛОСЬ ВІД ЧОРНОБИЛЯ В АВСТРІЇ

Радіоактивна хмара досягла Австрії через три дні після вибуху на реакторі, 29 квітня 1986 року. Ніхто в Австрії не підозрював, що хмара на небі несе небезпечний вантаж. Радіоактивні речовини. 29 квітня о 13:30 у Віденському інституті атомної енергії було зафіксовано підвищений рівень опромінення. Вітер поніс хмару далі на захід. Погода погіршилась, і слід було очікувати дощу. Трохи пізніше особливо сильний радіоактивний дощ в ніч на 1 травня полив частини федеральних земель Верхня Австрія та Зальцбурґ, перемістивши такі радіоактивні речовини як йод-131, рутеній-106, стронцій-90, але перш за все цезій-137, із повітря у землю та води.

Минуло 35 років, однак наслідки Чорнобильської катарстрофи можна виміряти і сьогодні. Хоча період напіввиведення йоду становить вісім днів, для цезію-137 це 30 років, тож на сьогодні зникла лише половина радіоактивних речовин. У місцях, де після 29 квітня 1986 року випало багато дощів, особливо в лісі та в альпійській зоні, забруднення цезієм все ще є підвищеним. Наприклад у Вельсі, Ґмундені, Зальцбурзі.

Це не є небезпечно для людей, стверджують експерти Австрійського агентства з безпеки харчових продуктів та Федерального агентства з охорони навколишнього середовища. Вимірювання проводяться знову і знову роками. Усі вони приходять до одного висновку: до цього дня цезій можна виявити в молоці, а часто і в яловичині, проте його кількість настільки мала, що їх можна споживати без вагань.

Одночасно забруднення, що перевищує граничну величину, часто можна виявити у дикорослих грибах (особливо каштанових боровиках та у лисичках) та у диких тваринах на забруднених територіях. У лісі ґрунт не розораний, пояснює Карл Кінцль з Федерального агентства з охорони навколишнього середовища, тому цезій утримується у верхніх шарах. Дикі тварини ковтають його з їжою, гриби поглинають через коріння. Однак, згідно досліджень Австрійського агенства з безпеки харчових продуктів, люди, які споживають дичину та гриби, не повинні хвилюватись, адже залишкове випромінювання наслідків Чорнобильської катастрофи становить лише незначну частку нормального радіаційного опромінення австрійців (наприклад, космічним випромінюванням або лікуванням). Попри це Міністерство охорони здоров’я на своєму веб-сайті застерігає: Лисички з більш забруднених регіонів не слід вживати у великих кількостях з міркувань обережності.


ПРОЄКТ GLOBAL 2000 «ДІТИ ЧОРНОБИЛЯ»

У 1982 році шестеро активістів провели екологічні дослідження та створили перший в історії екологічний звіт під назвою «GLOBAL 2000», що стало поштовхом до початку формування екологічної політики Австрії.

Сьогодні GLOBAL 2000 - незалежна австрійська організація з охорони навколишнього середовища, що відіграє провідну роль в екологічному русі в країні.

У 1995 році Крістоф Отто та GLOBAL 2000 вирішили доповнити свою антиядерну роботу дуже особливим соціальним проєктом «Діти Чорнобиля». Мета - стійке покращення умов життя якомога більшої кількості дітей в особливо постраждалих районах України.

35 років минуло з моменту катастрофи, однак вона, на жаль, не залишилась в минулому. Досі в Україні народжуються діти з важкими захворюваннями та обмеженими можливостями. Лейкемія, рак лімфатичної системи, імунна недостатність та інші захворювання, що загрожують життю, все ще вражають багатьох людей, у тому числі багатьох дітей.

Проєкт успішно працює вже понад 25 років. За цей час учасники зуміли досянути шалених результатів: дві дитячі онкологічні палати привели у відповідність до західних стандартів, щороку забезпечують близько 100 хворих на рак основними ліками. Рівень лікування дітей зріс із 5% до 75%. Зараз Харківська онкологічна палата є найуспішнішою із семи українських дитячих онкологічних центрів. Модернізували три школи-інтернати та щороку підтримують близько 600 хронічно хворих дітей ліками.

На додаток до всебічної підтримки лікарень та пологових клінік, деякі з яких були повністю відремонтовані за допомогою GLOBAL 2000 та оснащені життєзабезпечувальними медичними приладами, також було відремонтовано інші приміщення для дітей та дитячі будинки, інтернати, реабілітаційні центри та послуги для інвалідів.

Лише за допомогою спонсорів із Австрії за 25 років було здійснено 105 перевезень гуманітарної допомоги на загальну суму 4,3 мільйона євро, що полегшило життя хворих дітей.

З 1996 року щороку в Австрії проходять оздоровлення близько 150 дітей та їхніх опікунів. Це діти, які щойно пройшли хіміотерапію, хворі або є (соціальними) сиротами. За підтримки 37 австрійських муніципалітетів і незліченних відданих волонтерів-помічників вже прийнято 2765 дітей.

Крістоф Отто, багаторічний керівник проєкту, нагороджений державними відзнаками України і Австрії.