Роман Марія Олександр Шептицький (29.07.1865 - 1.11.1944) – митрополит Галицький, архієпископ Львівський, предстоятель Української греко-католицької церкви, граф, меценат, громадський та політичний діяч.

Як пов’язаний з Україною?

Народився у заможній графській родині у селі Прилбичі на Львівщині, де і отримав початкову освіту. Батько Іван Шептицький походив із давнього лицарського роду Сасів, що отримав звання від Данила Галицького за особливі заслуги перед князівством. Грамоту ж на земельні володіння родині ще у 1284 році надав Лев Данилович, галицько-волинський князь. У 23-річному віці вступив до монастиря. 

Андрей Шептицький прославився своєю меценатською діяльністю. Завдяки йому було відкрито Львівську греко-католицьку богословську академію, Богословське наукове товариство, Український католицький університет. У 1905 році митрополит заснував Український національний музей. Також Шептицький підтримував діяльність приватних шкіл, товариств «Просвіта», «Рідна школа», НТШ, об’єднання «Луг», «Пласт» тощо. У соборі Св. Юра митрополит організував Народну школу ім. Грінченка для бідних дітей. Шептицький віддав усі свої землі для створення шкіл, а також заснував Народну лічницю, де могли безкоштовно лікуватися ті, хто не міг дозволити собі лікуватись за гроші. 

Під час Другої світової війни владика відновив роботу Українського Червоного Хреста – для допомоги пораненим, хворим і полоненим.

Як пов’язаний з Австро-Угорщиною/Австрією?

2 лютого 1899 року Андрей Шептицький номінований імператором Францом Йосифом І на Станиславівського єпископа. Згодом, 17 грудня 1900 року, 35-річний Андрей був номінований Галицьким митрополитом. Цю посаду обіймав до кінця життя.

У Відні був членом Верхньої палати парламенту Австро-Угорщини, де відстоював та захищав права українців. Галицький митрополит очолював делегацію до австрійського цісаря Франца Йосифа з вимогами рівних прав для українців. Знаючи десять мов та маючи чудову філософсько-теологічну освіту, митрополит міг вдало вести дипломатичні переговори.

Найбільшим політичним досягненням була домовленість у 1914 році із польською стороною про здійснення виборчої реформи з метою збільшення політичного представництва українців у Галицькому сеймі. На жаль, Перша світова війна не дозволила її реалізувати.

Коли Андрей Шептицький приїздив до Відня 25 серпня 1917 року, його вітали з великою шаною представники української діаспори, серед яких - політик та депутат віденського Райхсрату Євген Олесницький, віцепрезидент парламенту Австро-Угорщини Юліан Романчук, суддя Роман Ясеницький. Після урочистих промов митрополит відслужив літургію в Українській греко-католицькій церкві Св.Варвари. Цікавим є факт, що в цій церкві зберігається образ святого Йосафата, який написала Софія Шептицька, мати владики. А 30 серпня 1917 року у Відні праведник митрополит Андрей Шептицький та архиєпископ Відня кардинал Піфль урочисто здійснили канонічне потвердження автентичності мощів святого Йосафата, які зберігались у церкві Св. Варвари.

Саме у Відні завдяки заходам митрополита Андрея Шептицького та пароха церкви Св. Варвари отця Мирона Горникевича у міжвоєнний період було збережено неоціненні для української історії архіви уряду ЗУНР. Зберігались вони у заснованій за дорученням митрополита філії Національного музею Відня. Угода про передачу для зберігання була підписана 26 квітня 1935 року між Є. Петрушевичем і А. Шептицьким. Однак з початком Другої світової війни необхідно було перемістити їх у більш безпечне місце. Тому у жовтні 1942 року було вирішено передати архівні збірки до сховищ Австрійського державного архіву на умовах депозитного зберігання.

Цікаві факти

  • Один із двох виступів на засіданні віденського Райхсрату стосувався створення українського університету у Львові. Після цього виступу цісар видав декрет, згідно з яким український університет у Львові мав відкритися 1 вересня 1916 року.
  • Завдяки старанням митрополита Ватикан визнав Українську Народну Республіку у 1919 році.
  • Подарував дитячій патріотичній організації «Пласт» свій маєток у Підлютому для літніх таборів.
  • Віддав свою приватну колекцію ікон, рукописів на заснування Українського національного музею у Львові. Також передав музею 3000 книг. Сьогодні музей носить його ім’я.
  • За його ініціативи був створений Земельний банк у Львові.
  • Під час німецької окупації митрополит звернувся з протестом до Адольфа Гітлера проти винищення єврейського населення, а також захищав радянських полонених - писав листи Гітлеру про жорстокі дії Ґестапо.
  • Організував таємне вивезення 2000 єврейських дітей 14 серпня 1944 року. Їх переховували у криптах, у монастирських школах, сиротинцях Львова та на околицях. Посмертно удостоєний нагороди Яна Карського за порятунок євреїв.
  • У родині Шептицьких було багато відомих релігійних діячів, які брали активну участь у розвитку греко-католицької церкви. Серед найбільш відомих – Атанасій і Лев Шептицькі, які були засновниками собору Св. Юра у Львові, фасад якого прикрашають тепер статуї їх покровителів - папи Лева VI та патріарха Атанасія Александрійського. Анастасій і Лев Шептицькі також будували Почаївську Лавру.
  • Митрополит Андрей Шептицький тричі просив папу римського делегувати його на мученицьку смерть за народ. Тричі йому відмовляли.
  1. Вперше у 1914 році царсько-російські війська окупували Львів. Митрополит Андрей закликав вірних триматись своєї церкви і віри. Його арештували і вивезли в Росію, де він два роки провів в ув’язненні у Суздалі. У 1916 році написав лист до Бенедикта ХV і попросив делегувати його на мученицьку смерть. Ватикан відмовив у проханні. У 1917 році митрополита звільнили з російського ув’язнення. 
  2. Вдруге митрополит звернувся з проханням про мученицьку смерть до Пія ХІ у 1939 році. Андрей Шептицький розумів, що його у будь-який момент можуть вбити, і хотів, щоб Господь прийняв його смерть як жертву за людей і подарував ласку прощення для українського народу. Радянські окупанти розстріляли його брата Леона з дружиною, а незадовго гітлерівці у 1940 році в Польщі замордували іншого брата митрополита - Олександра. У 1939 НКВДисти хотіли розстріляти і Андрея на Святоюрському подвір’ї, однак не зважились. 
  3. Втретє Андрей Шептицький звернувся по благословення на мученицьку смерть до Пія ХІІ у 1942 році під час німецької окупації Галичини. 
  • З благословення Андрея Шептицького рішенням Національних зборів українців 30 червня 1941 року було проголошено Акт відновлення Української Держави. У трактаті «Як будувати рідну хату» він обґрунтував ідею об’єднаної України та соборної церкви.
  • У відкритому Ватиканом архіві Пія XII напередодні коронавірусного карантину дослідники з Мюнстерського університету знайшли лист Андрея Шептицького до папи римського, написаний у серпні 1942 року. У листі предстоятель УГКЦ називав окупаційний німецький режим «відверто диявольським» та повідомляв про факти масового винищення нацистами євреїв в Україні.
  • Вважав, що найбільш цінна й найбільш рідкісна риса, яка свідчить про шляхетність особи, а то й цілої нації, - це почуття вдячності.
  • 5 грудня 1958 році у Римському вікаріаті за папи Іоанна ХХIII офіційно розпочато процес беатифікації Андрея Шептицького.