Андрій Гнатишин – всесвітньовідомий український композитор, диригент, громадський діяч, публіцист, який все життя популяризував українську культуру та музику закордоном.

Як пов’язаний з Україною?

Народився митець на Львівщині, де і промайнули його дитячі та шкільні роки. Середню освіту здобув у Львівській академічній гімназії, а вищу – на педагогічному факультеті Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка (суч. Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка) під талановитим керівництвом композитора Станіслава Людкевича, піаністки Галі Левицької, композитора та піаніста Нестора Нижанківського, композитора та музикознавця Бориса Кудрика.

У 24-річному віці працював культурним референтом філії української громадської організації «Просвіта». Тоді щасливий випадок визначив його подальше майбутнє: на честь митрополита Андрея Шептицького відбувся концерт за участю різних хорів. Найбільший успіх мав хор під керівництвом студента Андрія Гнатишина. Після виступу Шептицький нагородив його стипендією для подальшого навчання у Відні.

Лише через 60 років, у 1990 році, вже всесвітньовідомим композитором та диригентом знову побував Андрій Гнатишин у рідних краях та дав концерт у Львівській філармонії.

Як пов’язаний з Австрією?

У 25 років майбутній маестро переїхав до Відня та розпочав навчання у Віденському університеті музики та виконавського мистецтва (нім. Universität für Musik und darstellende Kunst Wien), одночасно ставши регентом хору Української греко-католицької церкви Св. Варвари у Відні.

У 1934 році блискуче закінчив навчання та отримав диплом капельмейстера.

Протягом 64 років жив і творив у Відні, невтомно працюючи над популяризацією та розвитком української культури і музики. Активно займався громадською діяльністю в українських товариствах «Січ», «Громада», «Єдність», а також публікував рецензії та статті в українських часописах.

 Цікаві факти

• Творчий спадок налічує понад 260 композицій, серед яких дві опери («Олена» за однойменним оповіданням Маркіяна Шашкевича та «Бабусина пригода» за казкою Олександра Олеся), п’єси для фортепіано, скрипки, віолончелі, літургії, хори (відомий «Садок вишневий коло хати» на слова Тараса Шевченка), обробки народних пісень. Музична спадщина згідно його заповіту передана та зберігається в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського в Києві.

• Зіграв роль французького офіцера в австрійській кінострічці «Оперний бал» (нім. «Opernball», 1939).

• За видатні досягнення у музично-просвітницькій і творчій діяльності федеральний президент Австрії Адольф Шерф (нім. Adolf Schärf) вшанував Андрія Гнатишина званням професора в 1963 р. Згодом в 1977 він отримав нагороду від австрійського уряду – «Золотий Хрест Заслуги».

• До 80-го дня народження Андрія Гнатишина Папа Римський Іван Павло ІІ нагородив композитора державною нагородою Ватикану – титулом лицаря-командора Ордену Св. Сильвестра.

• Понад півстоліття, з 1931 по 1995, керував хором Української греко-католицької церкви Св. Варвари у Відні, який під його керівництвом став одним із найкращих у Західній Європі.

• У 1980 році на запрошення федерального президента Австрії Рудольфа Кірхшлеґера (нім. Rudolf Kirchschläger) хор відспівав концерт з творів Гнатишина та народних пісень у президентській резиденції Гофбурґ. З того моменту австрійський президент із дружиною неодноразово були присутні на звичайних недільних богослужіннях.

• Неодноразово разом із українським церковним хором брав участь у всесвітньо відомому фестивалі Wiener Festwochen. Завдяки зусиллям диригента українська народна та церковна музика залунала на хвилях австрійського радіо. Це були 30-ти хвилинні передачі, під час яких мова йшла про українські звичаї, народну творчість, а також німецькою мовою пояснювали зміст українських пісень.

• Концерти часто відбувалися у найпрестижніших музичних залах Відня: у Віденській філармонії (нім. Wiener Musikverein) у залі Йоганесса Брамса відбувся концерт за участю оперної співачки Іриною Маланюк; а у залі Моцарта в Віденському Концертхаусі (нім. Konzerthaus) із нагоди 100-річчя існування братства Св. Варвари за участю оперного співака Мирослава Старицького.

• Незабутньою подією в 1988 році став виступ диригента разом із зведеним хором, який налічував 600 осіб з Європи, США та Канади, під час урочистої літургії з нагоди 1000-ліття хрещення України-Русі у Соборі Св. Петра у Римі. Богослужіння правив Папа Римський Іван Павло ІІ.