Антін Кравс (23.11.1871 – 13.11.1945) – український військовий діяч, генерал-четар Української галицької армії, підполковник австрійської армії, письменник. 

Як пов’язаний з Україною? 

Народився майбутній військовий у селі Берегомет Чернівецької області. Його батько був німцем, а мати українка. Саме мати навчила маленького Антіна української мови. У ранньому віці втратив батька, і його опікуном став брат батька. Колишній військовий, він проживав у Відні та забрав юнака до себе.

Другий період, пов’язаний з Україною, стосується початку та розвитку військової кар’єри Антіна Кравса.

На початку Першої світової війни був командиром куреня у місті Станіслав (сучасний Івано-Франківськ), брав активну участь у військових діях, У 1916 році 45-річний офіцер був поранений, а після лікування направлений на італійський фронт.

Коли у листопаді 1918 року Кравс дізнався про напад Польщі на ЗУНР, то одразу вступив добровольцем до складу новоствореної Української галицької армії.

У 1919 році за визначні бойові заслуги в Чортківській наступальній операції 48-річний Антін іменований генерал-четарем.

Як пов’язаний з Австро-Угорщиною?

Юний Антін, приїхавши до Відня, вступив до Віденської кадетської школи, яку успішно закінчив у 20-річному віці. Вищу освіту здобув, продовживши навчання у Вищій офіцерській школі (сучасна Theresianische Militärakademie).

Після закінчення навчання був направлений проходити офіцерську службу у полках, що знаходились у Східній Галичині.

Повернувся до Відня у 1924 році, де і прожив до кінця життя.

Жив скромно та самотньо, писав спогади, підтримував стосунки з військовими УГА. Був активним членом Української військової організації у Відні.

Цікаві факти

  • Автор спогадів про участь у війнах за незалежність України «За українську справу», які були опубліковані у 1937 році.
  • Звільнення Києва: на початку серпня 1919 року Антіна призначили командиром військової групи об’єднаних армій УНР та ЗУНР, які в ході наступальної операції 31 серпня 1919 року визволили столицю України від більшовиків.
  • За проявлені хоробрість та відвагу під час бойових операцій був нагороджений багатьма орденами та військовими відзнаками, серед яких - Лицарський Хрест ордена Леопольда, Орден Залізної Корони 3-го ступеня, Срібна медаль Signum Laudis за військові заслуги, Військовий хрест Карла, Хрест за 25 років військової служби для офіцерів та ін.
  • Похований на цвинтарі Кальксбург у 23-му районі Відня у сімейному склепі.