Одна з «наймолодших» федеральних земель Австрії Бурґенланд є другим після Вахау регіоном за обсягами виробництва вина і носить горде звання королеви червоних вин. Їі вина мають яскраву палітру смаку та аромату.

Угорський Ервідек, що став австрійським Бурґенландом

Бурґенланд (нім. Burgenland) у дослівному перекладі з німецької означає «земля фортець». Але назва ця дісталась регіону у 1922 році. Під різними іменами знали цю місцевість словаки, словенці, серби, угорці (останнім вона і належала до Першої світової війни та називалась Ервідек або Фельшьо-Ервідек).

М’який клімат, для якого характерні 300 сонячних днів на рік, та озеро Нойзідлер (нім. Neusiedler See) подарували місцевості грандіозні умови для вирощування винограду. За кількістю виноградників Бурґенланд поступається лише долині Вахау, а за якістю вина ця земля вже давно відстояла право називатись королевою червоних вин Австрії.

Хто тільки не вирощував виноград у цій місцевості: кельти, римляни, інші поселенці часів Великого переселення народів. Наприкінці ХІХ століття на долю виноробів місцевості випало велике нещастя – оїдіум (грибкове захворювання, небезпечне для виноградного листя), мільдью (грибкове захворювання) та філоксера (виноградна тля), що знищили велику кількість виноградників. Але це стало стимулом для віднайдення нових сортів. Так у Бурґенланді «оселився» сорт піно нуар. А вже у 80-х роках ХХ століття винороби у гонитві за комерційним успіхом наразили Австрію на міжнародний скандал. У Бурґенланді, який здавна спеціалізувався на виробництві солодких вин, почали додавати до них діетиленгликоль. Викриття цих махінацій призвело до заборони експорту, але, на щастя, не вбило виноробство, а стало для виробників великим поштовхом до роботи над якістю та винайденням власного почерку.

Місцевість приозерних виноградників

Озеро Нойзідлер, що широко розкинулось серед австрійського степу, відоме своєю красою та курортами, які полюбляють жителі Австрії та прикордонних містечок Угорщини і Словаччини. Мало хто з туристичних паломників знає, що озеро, довжиною у 32 км і 1 метр глибиною, на своїх східних берегах плекає найвибагливіші солодкі сорти білого та червоного винограду. Заросле очеретом, із берегами, заболоченими приозерними ставками, озеро восени вкриває, немов хутром, пухнастий туман, що надає ягодам, вирощеним у цій місцевості, унікальних смакових властивостей. Восени грона набувають дивовижного кольору: здається, ніби їх занурили у попел.

Сьогодні понад 16 тисяч гектарів території Бургенланду вкрито виноградниками. Розділено цю територію між 4 виноробськими районами: Нойзідлерзее (нім. Neusiedlersee), Нойзідлерзее-Хюгельланд (нім. Neusiedlersee-Hügelland), Міттельбурґенланд (нім. Mittelburgenland) та Зюдбурґенланд (нім. Südburgenland). Якщо у долині Вахау вирощують переважно ґрюнер вельтлінер та рислінг, то затягнуте туманом озеро Нойзідлер сприяє вирощуванню солодких та сухих сортів винограду. Серед білих найбільш популярними є вельшрислінг, піно блан, бувьє, шойребе, мускат оттонель, трамінер, шардоне, нойбургундер, зустрічається також совіньон блан. Із червоних - цвайгельт, сен-лоран, блауфренкіш, каберне совіньон, подекуди можна зустріти мерло та піно нуар. Кожен із сортів має свій смаковий відтінок у залежності від району, в якому його було зібрано.

У виноробському районі Нойзідлерзе основна частина виноградників росте на території національного парку Нойзідлерзее-Зевінкель (нім. Neusiedler See-Seewinkel), який внесено до всесвітньої мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Біля містечка Парндорф (нім. Parndorf) визрівають грона сортів цвайгельт, червоні блауфренкіш, піно нуар, мерло, сен-лоран.

Виноробні Нойзідлерзее-Хюгелланд у підніжжя Лейтських гір (нім. Leithagebirge) роблять найкращі екземпляри вин із сортів піно блан, шардоне і вельшрислінг, що мають яскравий мінеральний смак. А вина, виготовлені з сорту блауфренкіш, відомі своїм фруктовим букетом.

Район Міттельбурґенланд славиться своїми червоними винами. Міста Дойчкройц (нім. Deutschkreutz), Хорічон (нім. Horitschon), Лутцманнсбург (нім. Lutzmannsburg) та Некенмаркт (нім. Neckenmarkt ), відомі своїм глибоким глинистим ґрунтом, мають перевагу у вирощуванні сорту блауфренкіш. Вина з грон, що визріли у цьому районі, мають аромат ожини.

Найменший район Зюдбурґенланд, хоч і не надає великих обсягів, але славиться своїми винами, що мають незвичайний теруар (смакові відтінки, що визначаються сукупністю факторів місцевості у якій вирощувалась лоза). А вина з сорту блауфренкіш мають мінеральний і трав’яний присмак. Місцевим делікатесом вважають витримані білі вина, а також старовинний угудлер (нім. Uhudler) – вино червоного або рожевого кольору, що має аромат полуниці та чорної смородини.

Винороби Бурґенланду покладаються на давні традиції виноробства. Найкращі вина місцевості дозрівають у старезних дубових бочках. Але зараз активно застосовуються і передові технології, для того, щоб зробити галузь конкурентоспроможною.

Винні «родзинки» Бурґенланду 

За кількістю унікальних методів виробництва вина, Бурґенланд можна вважати лідером, що є предметом гордості не тільки місцевих виноробів, але і всієї Австрії.

Так, енотуристи з різних країн світу їдуть до Бурґенланду, щоб спробувати унікальне Strohwein (укр. штровайн) – вино, зроблене із винограду, пісушеного на сіні. Батьківщиною цього вина є Нойзідлерзее-Хюгельланд.

Але справжньою «родзинкою» виноробів Бурґенланду є Eiswein (укр. айсвайн) - вино, що виготовляється із замороженого винограду (лоза має замерзнути в природніх умовах і попасти під прес при температурі не менше -7 °С). Ягоди збирають вручну у спеціальних рукавичках рано-вранці або пізно ввечері, щоб ягоди не встигли підтанути. Це вино є рідкісним і дорожчим за інші. Ціна стартує від 70 євро за пляшку. Найбільшим попитом користуються айсвайни від виробників Birgit Braunstein, Hafner, Kracher, Landauer, Willi Opitz, Prieler, Esterhazy, Tribaumer, Robert Wenzel, Uwe Schiefer, Velich, Zantho, Weninger, Nitthaus, Igler, Geselmann.

За коментарем ми звернулись до Олександри Саєнко кураторки культурних проєктів і шанувальниці австрійського вина: «15 років тому дев'ять виноробів з Бурґенланду заснували асоціацію Паннобіле (нім. Pannobile), назва якої складається з двох частин. Район є частиною Паннонської низовини (ред. рідко вживана назва Середньодунайської рівнини), і звідси пішла перша частина назви. «Нобіле» натякає на благородство вин, оскільки винороби намагаються виробляти високоякісні типові вина з гарантованим походженням. Вино Pannobile може бути червоним або білим, але саме червоне, на мою думку, відповідає зазначеним вимогам. Червоне Pannobile повинно складатися на 85% з місцевих сортів блауфренкіш, цвайгельт, сен-лоран. Склад відрізняється залежно від винороба та винограду. Члени асоціації регулярно зустрічаються, діляться досвідом, дегустують кожне вино і визначаються, згідно з чіткими критеріями, чи пропонуватиметься вино під маркою Pannobile. Членами групи є Paul Achs, Judith Back, Hans Gsellmann, Gernot Heinrich, Matthias Leitner, Hans Nittnaus, Gerhard Pittnauer, Claus Preisinger, Helmut Renner. Варто спробувати одне з цих вин». 

Партнером серії публікацій, присвячених винам Австрії, є консалтингова агенція Say&Co (Відень).