Іван Іванович Кедрин-Рудницький (22.04.1896-04.03.1995) – громадський та політичний діяч, журналіст, історик, публіцист, редактор.

Як пов’язаний з Україною?

Народився в невеличкому містечку на Львівщині, де і здобув першу освіту, закінчивши з відзнакою Академічну гімназію з українською мовою викладання у місті Лева.

Після навчання у Відні в 1922 році повернувся до Львова, де активно займався журналістською, науковою та політичною діяльністю. Протягом 13-ти років працював у складі редакції видання «Діло» та був секретарем Товариства письменників і журналістів ім. Івана Франка у Львові. Також став членом Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО), а згодом його Центрального Комітету.

Як пов’язаний з Австро-Угорщиною/Австрією?

Три різні етапи життя промайнули в альпійській країні. Перший пов’язаний з військовою службою. У 19-річному віці був мобілізований до австрійської армії. Брав участь у бойових діях Першої світової війни, а в 1916 році потрапив у російський полон та перебував у таборі в Сибіру. На щастя, звільнений наступного року після Лютневої революції.

Другий етап розпочався в липні 1920 року, коли 24-річний юнак повернувся до Австрії заради навчання у Віденському університеті на філософському факультеті. Під час навчання, у ранні роки своєї журналістської кар’єри, працював у команді редакції журналу «Воля», що виходив друком у Відні. У цей час і почав підписуватися псевдонімом Кедрин.

Третій період тривав 5 років (1944 – 1949). За цей час Іван Кедрин очолював Українське Центральне Допомогове об’єднання Австрії та працював вчителем в українській гімназії в місті Інсбрук, викладав історію України, німецьку мову та літературу. Активно писав статті для тижневика «Українська думка» (Лондон).

Цікаві факти

• Будучи солдатом армії Української Народної Республіки, брав участь у бойових діях, за що і нагороджений орденом Хрест Симона Петлюри за проявлену відвагу.

• Тижневик суспільно-політичного та культурного життя «Воля» видавався у Відні українською мовою з червня 1919 року до листопада 1921. Іван Іванович працював над журналом разом із іншими видатними українськими діячами: Віктором Піснячевським, Михайлом Єремієвим та ін. Значний інформаційний обсяг займали художньо-літературні твори: вірші Олександра Олеся, Василя Вишиваного, Модеста Левицького, Антона Крушельницького та ін.

• В 1949 році емігрував з Австрії до США, де продовжував журналістську діяльність: впродовж 20-ти років був редактором газети «Свобода». Очолював Спілку українських журналістів в Америці.

• Талановитими були і рідні брати та сестри Івана Івановича: Михайло Рудницький став письменником, літературознавцем і літературним критиком; Антін Рудницький - піаністом, композитором та диригентом; Мілена Рудницька (у шлюбі Лисяк) - відомою журналісткою та письменницею, очільницею «Союзу українських жінок».