Свого часу травмована війною й сепаратизмом, сьогодні Каринтія — мультикультурна земля з розвинутою промисловістю й потужним потоком туристів.



Двомовна земля


Мабуть, ніде більше в Австрії так гостро не стояло питання мови й національної самоідентифікації, як у Каринтії. Поруч з німецькомовним населенням тут живуть каринтійські словенці — автохтонна етнічна група, історія якої налічує багато сотень років. Через їхню численність у 1920 році регіон мало не став частиною сусідньої Югославії. Протистояння двох народностей посилилося під час Другої світової війни, коли північна частина Каринтії стала на бік режиму націонал-соціалістів, а жителі півдня підтримали югославських партизанів.

На примирення знадобився час. Лише у 2011 році словенську мову тут узаконили як другу офіційну. Тепер у школах Каринтії пропонують двомовну освіту, а на всіх дорожніх знаках — дві назви: так, обласний центр Клагенфурт словенською називають Celovec, громаду Айзенкаппель — Železna Kapla. Тому в поїздку сюди не зайвим буде взяти словник.

А ще — купальник…



Приваба для туристів


В Каринтії 1270 стоячих водойм, з них понад 200 — озера для купання. Не дивно, що сюди залюбки приїздять на відпочинок: влітку 2019 року ця земля посіла третє місце в Австрії за кількістю туроднів — 9,7 мільйонів. Пишаються каринтійці й своєю питною водою відмінної якості.

Крім озер, приїжджі охоче відвідують Філлах — культурний центр землі й друге за величиною місто після Клаґенфурту. Щороку в ньому відбувається масштабний фестиваль Кірхентаг, що триває цілий тиждень і в якому бере участь практично все місто.

Зимою Каринтія вабить різдвяними ярмарками й лижними курортами. А ще круглий рік тут можна відвідати національний парк Високий Тауерн і піднятись на найвищу в світі дерев’яну оглядову вежу Піраміденкоґель. Останню у 2018 році відвідало 317.500 людей — це майже дві з половиною тисячі відвідувачів на день!

Звичайно ж, з такою кількістю туристичних принад в Каринтії процвітає сектор послуг — у 2018 році прибутки з нього склали 64,9% валової доданої вартості регіону. Та не лише туризмом заробляє ця земля: економіка регіону доволі диверсифікована, з розвиненим виробництвом і активною міжнародною торгівлею.



Економіка: потужний експорт і виробництво


Рівно третина всієї доданої вартості, створеної Каринтією за 2018 рік, походить з видобування сировини і виробництва. Серед найпотужніших галузей — машинобудування, виробництво апаратури й техніки. Порівняно з багатьма іншими федеральними землями тут не шкодують грошей на науку: в 2019 році видатки на науково-дослідницьку й конструкторську роботу склали майже три відсотки валового регіонального продукту.

На продукцію цієї федеральної землі є попит у країнах близького й далекого закордону. Серед експортних партнерів на перших місцях — Німеччина, Італія й США. За словами Майнрада Гьоферера, голови відділу зовнішньої торгівлі Палати економіки Каринтії, регіон займає одне з провідних місць у світі за експортом деревини. Постачання ведеться в усі куточки світу — від Австралії до Китаю. Крім того, з Каринтії замовляють автозапчастини, котли нагрівання, обладнання і механічні пристрої. Загалом у 2018 році експортний надлишок склав понад мільярд євро, з загальною вартістю всіх експортованих товарів у 8,11, імпортованих — 7,04 млрд. євро.



Каринтійці: набожні, проте неодружені

Населення в Каринтії переважно віруюче. З 560.939 мешканців цієї землі понад три чверті є католиками, ще 10% належать до євангельських протестантів, 2% сповідують іслам. Лише 8 зі 100 каринтійців — атеїсти чи агностики.

Регіон лідирує на кількістю неодружених: більше половини дітей у Каринтії народжується поза шлюбом. При цьому тут нижчий показник розлучень, ніж у більшості австрійських земель. Населення Каринтії, зазнавши втрат між 1996 і 2012 роками, тепер поступово зростає, здебільшого за рахунок імміграції.


Більше про природні дива Каринтії читайте у нашому матеріалі "На сонячній стороні Альп: федеральна земля Каринтія", а про архітектурно-історичні пам'ятки - у статті Незабутня мандрівка замками Тіроля, Каринтії та Форарльберга