Олександр-Зенон Степанович Курбас (25.02.1887 – 3.11.1937) – видатний режисер, драматург, актор, публіцист, перекладач, одна з найяскравіших постатей «Розстріляного відродження». 

Як пов’язаний з Україною? 

Народився майбутній драматург у місті Самбір на Львівщині в родині галицьких акторів Степана та Ванги Курбасів (поза сценою Яновичів). Початкову освіту здобув у Тернопільській гімназії, де, навчаючись у 8-му класі, написав свій перший твір «У гарячці». Етюд був опублікований у «Літературно-науковому вістнику», де редактором на той час працював Іван Франко.

Київський період розпочався в 1916 році із здійснення мрії майбутнього актора – він почав грати в студії найвідомішого в той час українського режисера Миколи Садовського. Згодом відмовився від акторської кар’єри та присвятив себе режисурі. У 1917 році створив «Молодий театр», у якому намагався шукати та робити щось абсолютно нове. «Молодий театр» став початком нового сучасного українського театру. На жаль, він діяв лише три роки і в 1919-му був націоналізований та разом із Державним драматичним театром об’єднаний у Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка.

Влітку 1920-го 33-річний режисер зібрав своїх найкращих акторів і сформував трупу «Кийдрамте» (Київський драматичний театр), яка гастролювала спершу містами Київщини, а згодом осіла в Умані.

За два роки, у 1922-му, Курбас заснував у Києві театр «Березіль», колектив якого налічував 400 акторів і співробітників. Театр мав режисерську лабораторію, музей театру, десять комітетів, видавав журнал.

На початку 1926 року Народний комісаріат освіти УРСР вирішив перевести «Березіль», як кращий театр республіки, до столиці - Харкова, - де розпочався його новий етап. Тут Лесь Курбас познайомився з письменником та драматургом Миколою Кулішем. Разом вони плідно працювали та здійснили постановку п’єс авторства Куліша «Народний Малахій» та «Мина Мазайло». Саме вони невдовзі були розкритиковані радянською владою та стали поштовхом до звільнення, арешту і заслання Леся Курбаса.

Як пов’язаний з Австро-Угорщиною? 

Закінчивши гімназію в Тернополі, 20-річний юнак розпочав здобувати вищу освіту у Віденському університеті. Вивчав германістику та славістику на філософському факультеті.

У 1908 році через раптову смерть батька змушений покинути навчання та повернутися в Україну. Розпочав навчання в Університеті Франца І у Львові (сучасний Львівський національний університет ім. І. Франка). Однак 23-річний активіст був відрахований з університету за участь у студентській демонстрації та повернувся до Відня.

Під час навчання у столиці Австро-Угорщини опанував кілька іноземних мов (володів 8-ма мовами). Одночасно навчався в драматичній школі при Віденській консерваторії. Постійно відвідував вистави видатного трагіка німецької та австрійської сцен, відомого актора Бургтеатру Йозефа Кайнца. Для цього, вставши о 5 ранку, Лесь поспішав у нічну чергу до театральної каси, щоб за годину-другу отримати омріяний квиток на виставу. Став успішним випускником обох навчальних закладів.

Свідченням віденського періоду життя Леся Курбаса служить пам’ятна дошка на будинку, де проживав актор, за адресою: Strozzigasse 40, 1080 Wien.

Цікаві факти 

- Заснував шість театрів: перший український стаціонарний професійний театр у Тернополі «Тернопільські театральні вечори», «Молодий театр», Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка, Державну українську музичну драму, «Кийдрамте» – Київський драматичний театр, мистецьке об’єднання «Березіль», театр політичних в’язнів на Соловках.

- Додав до обов’язкової навчальної програми для акторів акробатику та спорт.

- Юрій Бобошко писав, що у Курбаса були густі чорні брови, за які Павло Тичина колись прозвав його Чорнобровичем.

- Півжиття прожив зі справжньою кулею в серці. Причиною було перше нерозділене кохання до Катерини Рубчакової. 26-річний Лесь грав разом із акторкою ролі закоханих на сцені у різних п’єсах та і в житті палко закохався у партнерку. Вона була дружиною його вчителя. Він довго приховував свої почуття, але одного разу дорогою на гастролі до Кракова наважився освідчитись Катерині. А вона лише розсміялась у відповідь. Лесь вирішив покінчити життя самогубством і вистрілив собі у серце. Хірурги врятували митця, але кулю дістати не змогли.

- Другим справжнім коханням митця, цього разу взаємним, стала юна 18-річна балерина Валентина Чистякова, яка разом із батьками втекла із Москви від більшовиків. На першому ж побаченні Лесь сказав, що вона буде його дружиною. Разом подружжя прожило 15 років. Валентина лише у 1961 році отримала листа із свідоцтвом про смерть чоловіка, де повідомлялось, що він помер 15 листопада 1942 року від крововиливу в мозок. Вона так і не дізналась про справжню причину смерті Леся Курбаса. 

- Перший із радянських акторів отримав золоту театральну медаль у Парижі в 1925 році. 

- На Одеській кіностудії зняв кілька стрічок: у 1922 році – «Шведський сірник», 1924-му – «Вендета» і «Пригоди Макдональда», 1925 – «Арсенальці».

- У 1933 році став жертвою репресій, був заарештований і засуджений до 5 років ув’язнення. Його було відправлено на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу на Медвежу Гору, а потім на Соловки.

- У 1937 році на честь 20-ї річниці Жовтневої революції був розстріляний. Місце розстрілу Леся Курбаса стало відомим лише у липні 1997 року. Було виявлено й опубліковано «Справу № 3168» за обвинуваченням О.С. Курбаса.

- Однією з улюблених фраз Курбаса була: «Мистецтво повинно народжуватись легко. Це як політ. Подумав про щось хороше, відкрив очі, вдихнув повними грудьми – і злетів…». А про своє заслання драматург писав: «Я страждаю за те, що люблю українську націю, українську культуру, мистецтво».

- До 100-річного ювілею від дня заснування в Києві «Молодого театру» під керівництвом Леся Курбаса 18 травня 1916 року цю історичну дату було внесено до календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО.