Марія-Софія Дольницька – феноменальна українська художниця, талановита майстриня-емальєристка, винахідниця двох нових технік емальєрства, яка відродила українську емаль як мистецтво .

Як пов’язана з Україною? 

Народилася у Львові, де провела роки дитинства та школярства. Навчалась у місцевому ліцеї ім. Королеви Ядвіги, де під керівництвом талановитої української художниці Олени Кульчицької отримала перші мистецькі знання. Батько Марії, Антон Дольницький, отримав посаду судді Найвищого трибуналу Австро-Угорської монархії у Відні. Тому 17-річна юна художниця разом із сім’єю переїхала до австрійської столиці.

Лише за 23 роки, вже уславленою на всю Австро-Угорщину майстринею, Марія знову побувала в рідних краях та долучилась до Асоціації незалежних українських митців.

Як пов’язана з Австро-Угорщиною/Австрією?

У Відні Марія вступила до престижної Цісарсько-королівської мистецької школи (суч. Віденський університет прикладних мистецтв), де протягом семи років навчалась під наставництвом професора Вільгельма Мюллера-Гофманна та відомого австрійського художника-експресіоніста Оскара Кокошки. У майстерні останнього Марія працювала по закінченню навчання.

Найбільш значимі знання та перші секрети майстерності вона перейняла від Аделі фон Штарк, співзасновниці Австрійської асоціації художників, архітекторів, підприємців та ремісників (Österreichischer Werkbund).

Марія Дольницька вела активну творчу діяльність, інтенсивно працювала та презентувала власні твори на різноманітних виставках. Її емалі вирізнялись не лише образно-художніми якостями, але й надскладними техніками та авторськими технологіями.

Цікаві факти

• Винайшла нові техніки виготовлення емалі: створення образів на дротяній сітці та техніку «шнуркової» емалі – спосіб виділення кольорів без застосування металевих дротиків. Відродила давню техніку енкавстики, розгадавши загадку її розчинника – морської води.

• Її графічні віньєтки прикрасили обкладинку Віденського ілюстрованого календаря Товариства «Просвіта» та обкладинку збірки поезій Олександра Олеся «Чужиною».

• Під час навчання професори школи відзначили її роботу-триптих «Розіп’ятий Христос» премією ім. Айтельберґера. Такою нагородою за попередні 30 років вшановували лише 6 разів.

• Перша професійна виставка робіт відбулась у 1926 році у Відні в «Новій Галереї», за сприяння власника Отто Ніренштайна Калліра. Виставка викликала суспільний резонанс, що стало початком європейської слави та визнання Марії Дольницької. Вона брала участь у престижній виставці в 1930 році «Два століття мистецької творчості митців-жінок Австрії» та входила до Спілки жінок-митців у Відні.

• Про Марію писали кращі європейські спеціалізовані мистецькі журнали такі, як «Deutsche Kunst und Dekoration» та «Kirchenkunst», в повносторінкових форматах репродукуючи її твори.

• Ученицею-послідовницею була українська художниця Ярослава Музика.

• Перший її твір – олійний образ св. Варвари у 1916 році та завершальний твір – пропам’ятна таблиця академічного товариства «Січ» у 1968 були створені для Української греко-католицької церкви Св. Варвари у Відні, де і досі зберігаються.

• Велика кількість творів сьогодні зберігається в музеях та приватних колекціях Європи, США та Канади.

Марія Дольницька "Рай", перетинчаста емаль, 1930 рік

Марія Дольницька "Княгиня Ольга", шнуркова емаль, 1967 рік