«Ми є найкращою країною Західної Європи за показниками боротьби із пандемією. Цим ми завдячуємо першочерговим обмеженням, вжитим заходам та участі населення», – саме так охарактеризував результати боротьби із пандемією у своєму великодньому зверненні до співгромадян федеральний канцлер Себастіан Курц. Австрія активно вводить заборони, впроваджує носіння масок у супермаркетах, транспорті, громадських місцях та заохочує людей до самоізоляції. Але сфера охорони здоров’я, хоч якою надважливою у боротьбі з коронавірусом вона б не була, залишається для уряду зоною уповільненої дії. Відтак насамперед велика відданість лікарів своїй справі формує значною мірою реальність боротьби з пандемією. Ukrainian Time дізнався, в яких умовах працюють медики в Австрії під час корона-кризи, та на які дії уряду вони ще досі очікують.

Перша лінія оборони

Лікар загальної медицини (нім. praktischer Arzt) доктор Пауль Прем разом із асистенткою лікаря (нім. Ordinationsassistentin) Тетяною Прем працюють у Відні і до початку пандемії щодня приймали до 70 пацієнтів за 5-ти годинну зміну. Із введенням карантину в Австрії медики опинились на першій лінії боротьби із пандемією, адже саме лікарі загальної медицини повинні провести первинний огляд пацієнтів та призначити подальше обстеження і лікування.

Із початком пандемії уряд надав можливість лікарям виписувати електронні рецепти та працювати із пацієнтами дистанційно, щоб обмежити фізичні контакти. «Після прийняття карантину нам потрібно було в короткий проміжок часу вжити усіх необхідних заходів, щоб захистити себе і пацієнтів, – каже Тетяна. – Австрія одразу ввела норми, за якими у кімнаті очікування в ординації одночасно має бути не більше 4 осіб, приміщення має регулярно провітрюватись, обов’язковим є дотримання дистанції мінімум у метр. Я намалювала червоні розмежувальні лінії, щоб люди не підходили ближче один до одного». Зараз із введенням дистанційного прийому кількість людей в ординаціях значно зменшилась. Так, із 40 людей, які звернулись до лікаря, тільки 15 прийшли самі, із усіма іншими лікар і асистентка спілкувались телефоном, а рецепти надсилали факсом або електронною поштою. Схожа ситуація спостерігається в усіх ординаціях. Тетяна і Пауль можуть оперативно обмінюватись інформацією та відслідковувати динаміку роботи медичних кабінетів, оскільки є членами групи у WhatsApp, де наразі зареєстровано 37 лікарів загальної медицини та профільних лікарів району.

Захист тих, хто має захищати 

13 березня федеральний міністр охорони здоров’я Рудольф Аншобер повідомив про збільшення кількості засобів захисту для лікарів: «Сьогодні в Австрію надійде великий обсяг засобів захисту для лікарів: бахіли, маски, дезінфікуючі засоби. На завтра заплановано прибуття 11 млн. рукавичок, буде велика поставка масок в суботу, а захисних костюмів – в понеділок». Проте Тетяна розповідає: «У нас немає абсолютно ніяких захисних засобів. Асоціація лікарів Австрії (нім. Österreichische Ärztekammer) від початку пандемії видала 2 маски. Якщо враховувати, що їх потрібно змінювати кожні 2-3 години, то нам із лікарем цих масок вистачить на 2 години роботи. Також видали 3 пакети рукавичок. Після того, як лікар підняв питання, дали ще 50 операційних масок. Якби маски були у продажу, то ми могли б їх закуповувати, але їх немає. Дезінфікуючий матеріал ми замовляємо у 5-літрових каністрах і чекаємо на нього по 2 тижні. І це все за власний кошт. Нас рятує лише те, що ми мали маски у власних запасах». За словами лікарів, найгіршим у цій ситуації є те, що держава не мала запасу масок і засобів медичного захисту, що призвело до паніки і ажіотажу в торгівлі. Тривогу підсилило повідомлення про смерть від коронавірусу 69-річного лікаря з Нижньої Австрії, яка засвідчила, що для лікарів наявність засобів захисту - це питання виживання.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що медична система у Австрії побудована так, що лікарі, за власним бажанням і у вільний від роботи час, виїздять за викликом до пацієнтів (нім. – Ärztefunkdienst). Під час таких викликів лікарі контактують із пацієнтом і з членами його родини, тому знаходяться у групі особливо високого ризику зараження.

Уряд Австрії зробив спробу розмежування загальної маси пацієнтів та інфікованих коронавірусом, запровадивши для других гарячу телефонну лінію. Працівники кол-центру за описаними симптомами мають визначитись, чи є у пацієнта підозра на коронавірус, і направити виклик відповідній медичній службі. Наразі у Відні є два автомобілі швидкої допомоги, повністю обладнаних для діагностування COVID-19. Лікарі мають захисні костюми, маски, екрани, рукавички, тести. Виклик такої швидкої є безкоштовним, як і проведення тесту. Якщо ж пацієнт робить тест за власним бажанням у профілактичних цілях, ціна для нього становитиме 250 євро.

Але пацієнти не завжди можуть назвати усі симптоми, і тоді на виклик виїздить бригада лікарів загальної медицини, наражаючись на небезпеку: «У випадку, якщо пацієнт виявиться хворим на коронавірус, ми змушені будемо закрити свою ординацію на 14 днів карантину. І добре, якщо це буде тільки карантин. А якщо хвороба? І найголовніше: ми несемо відповідальність не лише за себе, але і за наших пацієнтів. Якщо закриється ординація, то куди у випадку захворювання іти нашим пацієнтам?» – зауважує Тетяна Прем. Від початку пандемії кількість викликів збільшилась на 80%, але лікарі у зв’язку із нестачею засобів захисту змушені іноді відмовлятись від виїздів, щоб лишатися здоровими, виконувати свої професійні обов’язки та не розповсюджувати хворобу.

Захисні маски: обов'язкові в супермаркетах, в медичних кабінетах відсутні і надалі

1 квітня уряд Австрії зобов’язав населення носити маски у супермаркетах, а з 14 квітня маски будуть обов’язковим атрибутом відвідування громадських місць та транспорту. Але наразі ніхто не зобов’язав пацієнтів лікарень і ординацій одягати маски. «Асоціація лікарів 7 квітня передала нам плакат про те, що до ординації можна заходити тільки у масці, але дотримуються цього лише 70-80% відвідувачів. Від початку епідемії ми говоримо, що пацієнтам із температурою і кашлем заборонено заходити до ординації. Такі люди повинні залишатись вдома і дзвонити нам», – каже Тетяна.

Уроки першого місяця боротьби

Уже за кілька днів австрійці святкуватимуть Великдень, після якого набудуть чинності послаблення заходів обмеження, анонсовані головою уряду. На думку лікарів, введення послаблень не повинно надавати людям підстави нехтувати діючими правилами: якщо всі і надалі носитимуть маски і дотримуватимуться дистанції, нового спалаху пандемії вдасться уникнути. Після чотирьох тижнів карантину можна зробити висновки стосовно того, що вдалося, а де необхідна робота над помилками.

Ось що каже про це Тетяна Прем: «Система охорони здоров’я у Австрії знаходиться на дуже високому рівні. Але треба розуміти, що потрібно бути мобільнішими і реагувати швидше. Помилка була в тому, що не лише у Австрії, але й у Європі, США, Україні загрозу пандемії не сприймали серйозно. І це урок для нас всіх».

Аналізуючи досвід першого місяця боротьби з пандемією, Тетяна зазначає: «Криза продемонструвала неготовність держави до подібних викликів, відсутність державних резервів необхідних санітарних засобів і недостатній рівень регулярних профілактичних гігієнічних заходів. Ангела Меркель сказала, що пандемія - найбільша трагедія після Другої світової війни. І нам всім потрібно винести із неї урок».