Олена-Марія Іванівна Степанів-Дашкевич (07.12.1892 – 11.07.1963) – громадська діячка, історик, хорунжа УСС, чотар УГА, перша жінка-офіцер у світі. 

Як пов’язана з Україною?

Народилась у селі Вишнівчик на Львівщині у сім’ї священника. Середню освіту здобула у семінарії Українського педагогічного товариства у Львові.

У 20-річному віці Олена вступила на філософський факультет до Університету Франца І (сучасний Львівський національний університет ім. І.Франка), де вивчала історію та географію. Однак закінчити його завадили події Першої світової війни.

У 1914 році 22-річна студентка вступила до лав Легіону Українських Січових Стрільців, де і розпочалась її військова кар’єра. Цього ж року вирушила на фронт, очоливши жіночу чоту УСС і ставши таким чином першою у світі жінкою-офіцером, офіційно зарахованою на військову службу. Брала активну участь у запеклих боях та стійко, на рівні з чоловіками, з неймовірною відвагою витримувала щоденні випробування військового життя. Важливими подіями у її військовій кар’єрі стали успішні бої під Комарником, на Маківці та під Болеховим.

У 25 років потрапила до російського полону під час бою під Лисовичами і перебувала там до 1917 року. Звільнившись, повернулась до Львова, брала активну участь в організації Листопадового зриву та в українсько-польській війні 1918-1919 років як чотар Української Галицької Армії.

Згодом працювала як прес-референт у Державному секретаріаті закордонних справ ЗУНР. У 1919 році у складі дипломатичної делегації переїхала до Відня.

Після повернення з Австрії працювала викладачем у львівській гімназії сестер Василіянок та на філософському факультеті Українського таємного університету. Продовжувала громадську та наукову діяльність.

З 1944 року очолювала відділ економічної географії Львівського відділення Інституту економіки АН УРСР та займалась викладацькою діяльністю.

У результаті політичних переслідувань, які почались із приходом більшовиків, Олена Степанів була звільнена з роботи, заарештована та засуджена до 10 років ув'язнення. Після семи років ув'язнення у мордовських таборах – у 1956 році - Олена Іванівна була звільнена за станом здоров’я.

Як пов’язана з Австро-Угорщиною/Австрією?

У 1919 році молода героїня переїхала до столиці Австро-Угорщини, де продовжила здобувати вищу освіту, вступивши на філософський факультет Віденського університету. Стала успішною випускницею і здобула науковий ступінь доктора філософських наук, захистивши дисертацію за темою «Розподіл і розвиток суспільства в старій Русі до половини XIII ст.»

У Відні вийшла заміж за полковника УГА Романа Дашкевича.

Після завершення навчання повернулась до України.

Цікаві факти

- Під час навчання у 1911 році належала до таємного пластового гуртка Івана Чмоли, очолювала першу жіночу чоту товариства «Сокілок». Була членкинею Наукового товариства ім. Т.Шевченка.

- Як хорунжа УСС брала участь у боях на горі Маківці, героїчні події яких висвітлені у багатьох стрілецьких піснях. 

- Побратими із Січових Стрільців називали її Олена Степанівка. 

- Нагороджена срібною медаллю «За Хоробрість» за бій під Комарном (1914 р.) та Військовим хрестом Карла V (1918 р.). 

- 13 січня 1915 року у віденській газеті «Neues Wiener Tagblatt» була надрукована стаття та інтерв’ю із відважною першою жінкою-офіцером Оленою Степанів із заголовком «Українка-герой». 

- Авторка понад 75 праць, серед яких - автобіографічні спогади «Напередодні великих подій», монографія «Сучасний Львів» та ін. 

- Подарувала світу видатного історика та археографа Ярослава Дашкевича, науковий спадок якого налічує понад 1700 наукових та публіцистичних праць. 

- Відзнакою імені Олени Степанів нагороджують жінок, які зробили значний внесок у розвиток освіти, науки, культури та у громадське життя Львова.