Ольга Михайлівна Левицька-Басараб (1.09.1889-12.02.1924) – громадська і політична діячка, перша в Україні жінка-розвідниця, зв’язкова Євгена Коновальця.

Як пов’язана з Україною? 

Народилась у сім’ї священника та відомого громадського діяча Михайла Левицького в селі Підгороддя на Івано-Франківщині. Початкову освіту здобула в ліцеї Українського інституту для дівчат у Перемишлі. Саме там вона познайомилась та потоваришувала з поетесою Наталією Левицькою і майбутньою дружиною Дмитра Донцова Марією Бачинською.

Другий період розпочався у 1910 році, коли 21-річна дівчина повернулась в Україну з Європи. Працювала в страховому товаристві «Дністер» та Земельному іпотечному банку. Активно займалась громадською діяльністю: була членкинею організацій «Жіноча громада», «Просвіта» та Пласт.

У 1923 році після ліквідації дипломатичного представництва УНР 34-річна розвідниця повернулась до Львова, де стала активною членкинею Головної управи філії Союзу Українок. Співпрацювала з Українською Військовою Організацією – підпільною організацією військових, створеною колишніми старшинами корпусу Січових Стрільців та Української галицької армії. Була особистою зв'язковою полковника Євгена Коновальця.

Як пов’язана з Австро-Угорщиною? 

Вищу освіту приїхала здобувати до Відня. Юна діячка навчалась на однорічних курсах при Віденській торговельній академії (сучасна Віденська школа бізнесу). Паралельно вступила на медичний факультет Віденського університету. Під час навчання брала активну участь у діяльності студентського товариства «Січ».

Зі столицею Австро-Угорщини пов'язаний і початок сімейного життя Ольги, адже саме у Відні в Українській греко-католицькій церкві Св. Варвари 25-річна Левицька повінчалась зі студентом Дмитром Басарабом, який очолював студентське товариство «Основа» у Львові.

У 1920-х роках Ольга працювала бухгалтером дипломатичного предстваництва УНР у Відні, водночас була українською розвідницею. З метою збору військово-стратегічної та політичної інформації вона відвідувала Данію, Німеччину, Норвегію та інші держави.

Цікаві факти 

  • Її молодший брат Северин Левицький очолював український пластовий рух та був першим Начальним Пластуном під псевдонімом Сірий Лев.
  • У 1914 році, коли почалась Перша світова війна, Ольга разом із подругою Оленою Степанів організувала першу жіночу чоту Українських Січових Стрільців, яка складалась із 33 жінок та 300 чоловіків.
  • Сімейне щастя тривало недовго, оскільки Дмитро був мобілізований у 1915 році до складу армії Австро-Угорщини. Молодший офіцер загинув на італійському фронті у першому своєму бою. Був нагороджений посмертно Хрестом за заслуги ІІІ класу Австро-Угорської монархії.
  • Під час Першої світової війни Ольга Михайлівна здійснювала активну діяльність у Комітеті допомоги пораненим і полоненим, Українській Лізі миру та свободи та у Комітеті допомоги цивільному населенню у Відні, за що була нагороджена срібною медаллю Червоного Хреста.
  • 9 лютого 1924 року 35-річна діячка була заарештована польською поліцією у Львові за звинуваченням у шпигунстві. Впродовж кількох днів її жорстоко катували електричним струмом, побиттям, однак українська розвідниця не здалась і не дала жодних свідчень. Померла в камері 12 лютого внаслідок катувань.
  • У її камері на стіні знайшли написи: «Вмираю, замучена, помстіть! О. Басараб» та слова Богдана Лепкого: «За кров, за сльози, за руїну верни нам, Боже, Україну!»