Австрійці вважають цю компанію однією з візитівок своєї країни. Сьогодні Ukrainian Time підготував розповідь про створення та шлях розвитку енергетичної компанії ÖMV, яка більше 60-ти років займається видобутком, переробкою та постачанням нафти і газу.

Сьогодні OMV AG є найбільшою компанією Австрії та найбільшою нафтовою компанією у Центральній Європі.

Сфери діяльності концерну включають співробітництво в Румунії, в районі Чорного та Північного морів, у Туреччині, а також у Пакистані, Африці та біля Нової Зеландії. Головний офіс компанії з моменту заснування знаходиться у Відні. Сьогодні штат складається з 19845 працівників, а обсяг продажів у 2019 році досяг 26,3 мільярди євро. До складу концерну ОMV входять три нафтопереробні заводи та понад 2000 АЗС у десяти країнах.


ПОЧАТОК ВЕЛИКОГО ШЛЯХУ

Історія народження компанії нерозривно пов’язана з політичною історією Австрії другої половини ХХ століття.

Компанія ÖMV (нім. Österreichische Mineralölverwaltung Aktiengesellschaft) була заснована в 1956 році з метою використання запасів нафти, експропрійованої німецькими компаніями під час Другої світової війни. Цьому сприяло підписання «Державного договору про відновлення незалежної та демократичної Австрії» у 1955 році між представниками Франції, Великобританії, США, Радянського Союзу та австрійським урядом. Ще однією передумовою стало відкриття у 1949 році на той час найбільшого нафтового родовища в Центральній Європі поблизу міста Матцен у Нижній Австрії.

Компанія дотримувалась позиції нейтралітету, співпрацюючи з країнами, які належали до різних блоків холодної війни. ÖMV виконувала певну посередницьку функцію між Сходом та Заходом протягом декількох десятиліть. Відбувався обмін технологіями, так, зокрема, методи направленого буріння, розроблені в Радянському Союзі, були випробувані та використані в Австрії раніше, ніж на Заході. Перший контракт про постачання природного газу був підписаний із СРСР у 1968 році.

Цю особливу позицію ÖMV у післявоєнній політиці та управлінні сировиною можна простежити аж до вступу Австрії в ЄС і прийняття країною спільної європейської енергетичної політики.


БУРХЛИВИЙ РОЗВИТОК У 80-ТІ

Технічні та рекордні геологічні показники були досягнуті на початку 1980-х років у зв'язку з проєктами надглибокого буріння у регіоні Вайнфіртель. Таким рішучим крокам передували історичні події в іншій стороні світу, а саме - Іранська революція, що призвела до різкого стрибка цін на нафту: номінально 38 доларів США за барель, реально - приблизно 100 доларів США, що і досі залишається історично найвищим рівнем.

За таких високих цін ÖMV наважилось на так зване «надмірне буріння» в Цістерсдорфі, Маустренку, Адерклаа та Ґензерндорфі. У 1983 році у Цістерсдорфі було пробурено найглибшу свердловину для видобування вуглеводнів в Європі глибиною у 8553 метри.

У 1990 році була відкрита перша АЗС.


ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ

Міжнародна діяльність ОMV має давню традицію, а її експерти з методу прямого буріння користуються міжнародним авторитетом починаючи з 1960-х. Австрійські спеціалісти працюють активно в Кувейті і в Північній Африці.

Особливо після 1990 року компанія розширила партнерські відносини та міжнародну діяльність у сфері технологій. Розвідувальні зони ОMVрозташовані по всьому світу, у таких країнах, як Лівія, Ємен, Туніс, у Північному морі та поблизу Ірландії, а також у Пакистані, Казахстані, В’єтнамі, Австралії та поблизу Нової Зеландії.

Мережа АЗС OMV, яка також відома міжнародним споживачам, розвивається з 1990-х років у таких країнах як Італія, Німеччина, Чехія, Румунія, Болгарія, Угорщина, Словаччина, Боснія і Герцеговина, Сербія та Чорногорія.

У 2003 році було відкрите найбільше австрійське родовище нафти у Віденському басейні з 4,5 мільйонами барелів.

У 2004 році відбулось поглинання найбільшої румунської нафтової компанії «Petrom», що зміцнило провідні позиції компанії у Центральній та Східній Європі.

У 2005 році були поглинуті компанії Borealis та IPIC, а у 2006 році викуплено 34% акцій турецької нафтової компанії Petrol Ofisi, а у 2015 році - уже 100%.

У 2013 році австрійський концерн здійснив найдорожче придбання в історії компанії, купивши долю в нафтогазових родовищах норвезької компанії Statoil за 2,65 мільярда доларів.


COVID-19 ТА OMV

Концерн постраждав від глобальної кризи. У третьому кварталі 2020 року продажі впали на 38% до 3,7 млрд. євро порівняно з попереднім роком, а операційний прибуток зменшився на 607 млн. євро.

За дев'ять місяців зменшення чистого прибутку становило 65% (до 460 млн. євро), дохідність кожної акції компанії зменшилась на 1,90 євро (після прибутку 4,05 євро рік тому).

Перші три квартали принесли компанії збитки на суму 468 мільйонів євро - після профіциту в 1,689 мільярда євро за той самий період попереднього року.

Збитки компанії у 2020 році спричинені, в першу чергу, падінням цін на нафту: середня ціна на нафту марки Brent 40 доларів за барель, тоді як у 2019 році вона становила 64 долари. Очікується, що середня реалізована ціна на газ в 2020 році буде нижче 10 євро за мегават-годину (МВт-год) (2019: 11,9 євро / МВт-год).

Концерн OMV реагує на негативні наслідки шляхом скорочення інвестицій з 2,3 млрд. євро до 1,7 млрд. євро в цьому році.


NORD STREAM-2 І САНКЦІЇ

Австрійська компанія ОMV входить до числа інвесторів «Північного потоку-2». На початку грудня 2020 року відбулась прес-конференція з виконавчим директором ОMV Райнером Зеле, під час якої він повідомив про відновлення будівництва газопроводу, призупиненого рік тому. Райнер Зеле обіймає також посаду президента Німецько-російської зовнішньоторгівельної палати (нім. Deutsch-Russische Auslandshandelskammer)

Окрім ОMV, інвесторами газопроводу є німецькі групи Wintershall Dea та Uniper, а також голландсько-британська Shell та Engie (колишня GDF Suez) з Франції.

Трубопровід вартістю близько 9,5 млрд. євро і довжиною у 1200 кілометри готовий на 94%. Планувалось, що він має перекачувати 55 мільярдів кубометрів природного газу з Росії до Німеччини щороку.

США виступають проти проєкту і звертають увагу, що європейські партнери занадто залежать від російського газу. «Цей трубопровід не відбудеться», - заявив високопоставлений представник уряду США. «США не хочуть вводити санкції проти європейських компаній. Ми робимо заклики, щоб попередити їх і дати їм час вийти».

У грудні 2020 року Конгрес США прийняв «Закон про захист енергетичної безпеки Європи» (PEESA). Незважаючи на різку критику з боку Німеччини та Росії, президент США Дональд Трамп ввів закон в силу 20 грудня 2019 року. Санкції були спрямовані проти експлуатуючих компаній, власників спеціальних кораблів, які проклали труби для трубопроводу.

Як частина пакету оборонного бюджету США на 2021 рік (NDAA) вступив у силу закон про посилення та розширення санкцій. Відповідно до цього закону (PEESCA), компанії, які надають судна для інших видів діяльності, пов'язаних з роботами, зокрема, для риття траншей, також повинні бути покарані. Компаніям, які страхують постраждалі судна або надають їм портові споруди, також загрожує санкція. Те саме стосується компаній, які сертифікують трубопровід. Після введення санкцій пов'язаним особам може бути заборонено в'їзд до США.

Державний секретар США Майк Помпео виступив із чітким попередженням компаніям, які допомагали у проєктах, що розширюють «зловмисний вплив» Росії.

За кілька годин до закінчення терміну повноважень - 19 січня 2021 року - експрезидент Дональд Трамп ввів санкції проти російської компанії KVT-RUS та оголосив спеціальний корабель «Фортуна», який використовується при будівництві газопроводу, заблокованим майном.

Його наступник Джо Байден теж незадоволений трубопроводом, побоюючись, що Європа стане залежною від Росії, а США позбудуться ринку збуту власного газу.

Проте канцлерка Німеччини Ангела Меркель продовжує підтримувати будівництво «Північного потоку-2». Вона розкритикувала вирок Навального та засудила жорстокі розправи з протестами, та попри те з боку уряду пролунало: «Федеральний уряд не змінив своєї основної позиції. А це означає: «Північний потік-2» повинен бути завершений. Тому що Німеччина розглядає газопровід переважно як економічний проєкт та зацікавлена надійному енергопостачанні.»

Федеральний канцлер Австрії Себастіан Курц також виступив на підтримку будівництва трубопроводу, оголосивши у лютому 2021 року: ««Північний потік-2» - це європейський проєкт, який відповідає інтересам багатьох країн ЄС. Той, хто вважає, що новий трубопровід буде лише в інтересах Росії, помиляється. Навпаки, Німеччина, Австрія та інші європейські країни виграють від проєкту. Я вітаю той факт, що Федеральний уряд Німеччини наполягає на «Північного потоку-2». Це дуже позитивний проєкт. Однак потрібно також забезпечити захист інтересів України».

OMV очікувано захищає суперечливий газопровід «Північний потік-2», будучи одним із інвесторів і вклавши вже 730 мільйонів євро.

«Наша частка з самого початку була обмежена 950 мільйонами, що становить 10% від вартості будівництва, і вона залишається незмінною. Попри політичні дискусії, проєкт і надалі вважається доцільним та економічно необхідним», - заявив речник OMV Андреас Рінофнер.

Дискусія не завершена. На терезах - економічна безпека ЄС і одночасно інтереси України. OMV - найбільша компанія Австрії, предмет гордості австрійців і опосередкований важіль впливу на майбутнє українців.