Семен Гнатович Вітик (21.02.1876 – 10.10.1937) – громадсько-політичний діяч, журналіст, редактор, посол до парламенту Австро-Угорщини, видавець. 

Як пов’язаний з Україною?

Народився майбутній політик у маленькому селі Верхні Гаї на Львівщині у сім’ї залізничника. Середню освіту здобув у Дрогобицькій та Перемишльській гімназіях, а вищу – в Університеті Франца І (сучасний Львівський національний університет імені Івана Франка).

З юного віку активно займався громадською та політичною діяльністю. У 17 років працював секретарем Русько-української радикальної партії, яку очолював Іван Франко та Михайло Павлик. У той же час займався редагуванням часопису партії «Селяни».

Вітик мав хороші організаторські та ораторські здібності і користувався великою популярністю серед робітників та селян.

Згодом, після розколу радикальної партії, у 22-річному віці став одним із засновників та лідером Української соціал-демократичної партії на Галичині. Часто разом із однодумцями виступав організатором демонстрацій, народних віче, заснував кілька робітничих профспілок.

У 1907 році 31-річний діяч був обраний послом до парламенту Австро-Угорщини.

Як пов’язаний з Австро-Угорщиною/Австрією?

Із Віднем пов’язана політична діяльність Семена Вітика. Перше знайомство зі столицею Австро-Угорщини відбулось у 1897 році, коли 21-річний політик-початківець разом із депутатом парламенту Романом Яросевичем був присутнім в якості гостей на з’їзді Соціал-демократичної робітничої партії Австро-Угорщини.

Дев’ять років потому, у 1907 році, Семен Гнатович повернеться до Відня як посол до парламенту Австро-Угорщини, де протягом одинадцяти років наполегливо захищатиме українські національні інтереси: клопотатиме про прийняття пенсійної, соціальної, виборчої реформ, виступав за незалежне існування та розвиток кожної нації, виступав за відкриття українського університету у Львові, наполягатиме на поширенні української мови у судочинстві. Вдруге його буде обрано послом у 1911 році.

Увесь цей час Вітик був активним учасником політичного руху та виступав на загальнопартійних з’їздах соціал-демократів у Відні у 1901, 1903 та 1905 роках.

Протягом третього еміграційного періоду у Відні, з 1919 до 1925 рік, активно займався видавничою справою, а саме - публікацією часопису «Нова громада», газет «Боротьба» та «Вперед».

Цікаві факти

- 11 жовтня 1918 року одним із перших депутатів виступив у парламенті Австро-Угорщини із ідеєю політичної незалежності та соборності України.

- Семен Вітик був тією людиною, яка зачитувала історичне рішення Української Національної Ради про об’єднання ЗУНР та УНР.

- У 1933 році був заарештований у Харкові, куди переїхав у 1925 році, і звинувачений у приналежності до Української військової організації та шпигунстві, засуджений до 10 років позбавлення волі. Відбував покарання у політичному ізоляторі у Челябінській області.

- Після чотирьох років ув’язнення, у 1937 році, відбувся перегляд справи Особливою трійкою УНКВД, засуджений до розстрілу за «прояв контрреволюційних переконань та непримиренно ворожих настроїв щодо керівництва партії та уряду». 10 жовтня 1937 року вирок був виконаний.