На південному сході Австрії розташована дивна земля, сповнена зелених гір, геометрично-рівних ланів та дивовижних краєвидів. Штирія (нім. Steiermark, Штайєрмарк) – друга за розміром федеральна земля республіки. Столиця Штирії – місто Ґрац - є другим за значимістю містом Австрії, що приваблює туристів з усього світу. Старе місто чудово зберіглось і було внесено до Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Історія тут співіснує з сучасністю, про що свідчить звання City of Design, яке Ґрац отримав у 2011 році.

Вина для імператорського столу

Виноградники Штирії займають приблизно 4800 гектарів. Теплий клімат, унікальні вулканічні та базальтові ґрунти, а також чисті джерельні води сприяють вирощенню справжніх виноградних делікатесів. Напевно, кожен турист, що відвідував замки у Ґраці та околицях міста, задивлявся на геометрично висаджені виноградники, що створюють неповторний краєвид Штирії. Розташовані у гірській місцевості, виноградники можуть підніматись і високо-високо схилами гір. Наприклад, на півночі виноград вирощують на висоті 650 метрів над рівнем моря, що є найвищим розташуванням виноградних лоз у країні.

У Штирії культивують велику кількість сортів винограду: вельшрислінг, совіньон блан, ґельбер мускателлер, шардоне, вайсбургундер, а також питомо штирійські: трамінер (нім. Traminer) та блауер вільдбахер (нім. Blauer Wildbacher). Штирійські вина завжди користувались великою популярністю у Австрії. На імператорський стіл потрапляли найкращі екземпляри білих вин із цієї місцевості.

Винні дороги Штирії

Місцеві винороби зрозуміли переваги поєднання вина і неповторних краєвидів та розробили для енотуристів маршрути штирійськими виноробнями, які назвали «винними дорогами». Наразі у Штирії існує вісім винних доріг, що тягнуться трьома виноробськими районами місцевості: Південна Штирія (нім. Südsteiermark DAC), Вулканланд (нім. Vulkanland DAC) та Західна Штирія (нім. Weststeiermark).

Південною Штирією проходять три винні дороги.  

Крутий гірський шлях Саусале (нім. Sausale Weinstraße), виноградники якого сягають висоти 450 і 520 метрів над рівнем моря, а крутизна схилу від 60 до 78%. Тут у місті Кітцек (нім. Kitzeck) у старому маєтку XVII століття розміщено Музей виноградарства і виноробства. Неподалік розташовано хазяйство сім’ї Вольмут (нім. Wohlmuth), яка робить вино вже три століття.  

Ще один винний маршрут, який так і називається - південноштирійський (нім. Sudsteirische Weinstraße), - відомий містечком Гамлітц (нім. Gamlitz), де розташовано Музей виноробства. Тут шлях проходить кордоном між Австрією та Словенією, де з обох боків розташовано виноградники, не обтяжені прикордонними пунктами.  

Між цими дорогами розміщений і винний шлях Клапотетц (нім. Klapotetzstraße). Слово «клапотетц», хоч і походить зі словенської мови, дуже прижилось у Австрії і означає «вітряк» або «флюгер», що відлякує птахів, ласих до винограду. 

Назва виноробського району Вулканланд нагадує про пригоди у вулканічній місцевості. Тут проходять чотири винні дороги.

Одна з них, Терменланд (нім. Thermenland-Weinstraße), відома своїми спа-курортами та термальними купальнями, а Кльохер (нім. Klöcher Weinstraße) славиться винами Трамінер, які можна куштувати, насолоджуючись незабутнім видом на замок Капфенштайн (нім. Kapfenstein). 

Щоб спробувати справжню штирійську винну «шпеціалітет», потрібно проїхати винною дорогою Шільхер (нім. Schilcher Weinstraße), що на заході Штирії. Тут на території лише у 450 га вирощують сорт блауер вільдбахер, з якого виготовляють рожеве вино Шільхер. Це вино п’ють зазвичай молодим, і випивають врожай ще до початку наступного сезону. Своєю назвою вино завдячує дієслову «schillern» («мерехтіти»): вино ніби грає всіма відтінками червоного, від світло-рожевого до цегляного і навіть рубінового. Купуючи Шільхер, подивіться на кришку: там має розміщуватись спеціальна наліпка – силует білого коня, – що прикрашає найкращі зразки. 

У Штирії є і яблунева дорога (нім. Steirische Apfelstraße), понад якою росте найбільша кількість яблуневих садів місцевості. Тут з яблук роблять сидр, шнапс, джеми і навіть желе.

У Австрії є спеціальна назва для таверн, у яких можна продегустувати вина, – бушеншанк (нім. Buschenschank) та гойріґер (нім. Heuriger). У 1784 році кайзер Йосиф ІІ видав циркуляр, що регламентував роботу бушеншанків. Це дозволило виробникам їжі та вин розміщувати біля своїх господарств невеличкі таверни і подавати там продукти власного виробництва. На штирійських винних дорогах бушеншанки користуються найбільшою популярністю.

З питанням про найбільш цікавих виноробів Штирії ми звернулись до Олександри Саєнко, продюсерки фестивалю української культури в Австрії UStream, яка 7 років живе у Відні і є поціновувачкою австрійського вина: «На мій смак, найкращими і найхарактернішими штирійськими винами є совіньон блан і ґельбер мускателлер з пагорбів Південної Штирії. Ґельбер мускателлер - автохтонний сорт, з якого виробляють типові ароматичні вина. А штирійський совіньон блан, який отримав міжнародне визнання, може демонструвати широку палітру смаку від свіжого квіткового до зрілого з вираженим фруктовим відтінком. Тут працюють і найтитулованіші винороби: Polz, Erwin Sabathi, Tement, Wohlmuth».

Штирія та її гарбузове насіння

Багата Штирія не тільки вином. Гарбузи, що вирощують у місцевості, - ще один предмет гордості штирійців і обов'язковий інгредієнт регіональної кухні. У Штирії гарбузове насіння додають у сири, страви та випічку. Але справжнім «рідким золотом» Штирії є знаменита гарбузова олія, за якою на південь Австрії їдуть з усього світу.


Про мальовичі замки Штирії читайте в нашому матеріалі "Подорож замками Штирії та Бурґенланду".


Партнером серії публікацій, присвячених винам Австрії, є консалтингова агенція Say&Co (Відень).