На цьому тижні міністерка з інтеграційної політики Сюзанне Рааб, голова Експертної ради з питань інтеграції Катаріна Пабель та генеральний директор Федерального агентства зі статистики Австрії Тобіас Томас презентували інтеграційний звіт-2020. 

«Ми за останні десять років багато досягли», - розпочала презентацію ювілейного звіту Сюзанне Рааб, повідомляє видання Kurier. Міністерка наголосила на важливості інтеграції: "Одна з її основних цілей - боротьба з паралельними суспільствами. Адже, ми не хочемо Чайнатауна або маленької Італії». Пізніше опоненти міністерки піддали критиці ці визначення районів компактного проживання груп іноземного населення, які залишаються носіями і прихильниками лише власної культури, оскільки ні китайська, ні італійська нацменшини не є помітними в Австрії ні в кількісному, ні в якісному сенсі.

У 2019 році близько 2,07 млн. осіб в Австрії мали міграційне походження, що відповідає майже чверті (23,7%) загальної кількості населення. У 2009 році кількість жителів із міграційним походженням складала 1,459 млн., що на той час становило 17,7%. Таким чином, спостерігається позитивна динаміка росту кількості населення з міграційним корінням, яке протягом 10-ти останніх років збільшилось на 611 000 осіб. Близько 40% мігрантів в Австрії в 2019 році походили з країн ЄС. Станом на 1 січня 2020 року найбільшою групою іноземних громадян, які проживають в Австрії, і надалі залишаються німці. Друге місце вперше посіли вихідці з Румунії, за ними слідують представники Сербії та Туреччини. Далі йдуть громадяни з Боснії та Герцеговини, Угорщини, Хорватії, Польщі, Сирії та Афганістану.

Голова Експертної ради Катаріна Пабель зазначила, що прийнятий у 2017 році Закон про інтеграцію був одним із найважливіших моментів. На її переконання, інтеграція - це двосторонній процес, успішність якого вимагає, з оодного боку, підтримки, з іншого - висування вимог.

Постійно збільшується частка дітей у дитячих садочках з основною мовою спілкування, яка не є німецькою, зокрема, у Відні вона становить уже майже 60%. Освітній сектор повинен розглядатися в інтеграційній сфері як будівельний майданчик.

Що стосується ринку праці, то жінки інтегровані гірше, ніж чоловіки. Коронавірусна криза вплинула на всіх, але осіб з міграційним походженням зачепила більше. У 2019 році порівняно з попереднім роком спостерігалося збільшення зайнятості та зменшення рівня безробіття серед корінного населення, а також серед іммігрантів. Рівень зайнятості корінного населення віком від 15 до 64 років зріс до 76% (2018: 75%), а у населення того ж віку з міграційним походженням - до 67% (2018: 66%).

Крім того, важливою є «культурно-емоційна інтеграція». Існують великі відмінності між іммігрантами та корінним населенням з точки зору цінностей. Звичайно, їх не можна змінити за одну ніч, і тут залишається важливим особистий контакт.

Сюзанне Рааб пояснила, що «криза біженців 2015 року стала поворотним пунктом, який змінив Австрію та інтеграцію в довгостроковій перспективі».


Після оголошення статистичних даних звіту міністерка Рааб оголосила п’ять головних наріжних каменів майбутньої інтеграційної політики Австрії:


Зміцнення позиції та можливостей жінок. Для цього вирішальним фактором є фінансова незалежність. Багато жінок-мігрантів походять з патріархальних культур, насаджування яких в Австрії не можна дозволити. Лише кожна десята жінка, яка приїхала з 2015 року, знайшла роботу. Метою є перш за все підтримка жінок у їх самовизначенні та доступі до ринку праці.


Зміцнення ідентифікації з Австрією. Згідно з даними, кожен четвертий іммігрант із Туреччини відчуває, що належить до своєї країни походження більше, ніж до Австрії, а серед вихідців із Чечні – кожен другий. Окрім можливостей, інтеграція передбачає також зобов’язання.


Волонтерство як основна опора інтеграції. Близько 3,5 млн. австрійців працюють на волонтерських засадах, зокрема, опікуючись біженцями. Однак волонтерство не повинно відбуватись лише в одному напрямку: для біженців та людей з міграційним походженням волонтерство може прискорити інтеграцію, оскільки зміцнює емоційну приналежність та сприяє контактам з австрійцями.


Підтримка батьків. Інтенсивне навчання німецькій мові повинне розпочатися якомога раніше – створення курсів із німецької мови було кроком у правильному напрямку. Частка школярів із не-німецькою розмовною мовою зросла за останні десять років з 17,6 до 26,4%, у Відні навіть до 52,2%. На додачу до інтенсивного мовного навчання для цих дітей, батьки також зобов'язані виконати свій обов'язок та сприяти навчанню своїх дітей та працювати разом зі школою. 


Запобігання розвитку паралельних суспільств. Візія полягає в тому, щоб "жити разом, а не поруч". Такі "паралельні суспільства" вже існують у Відні, і проблеми тут особливо великі. Боротьба з паралельними суспільствами є одним із найважливіших завдань наступних кількох років, оскільки паралельні соціальні структури є ознакою невдалої інтеграції і можуть створити середовище для заворушень та насильства. Особливої уваги тут заслуговують об'єднання, які підпадають під вплив з-за кордону, зокрема, поширення ісламського фундаменталізму.