Василь Семенович Стефаник (14.05.1871 – 7.12.1936) – письменник, громадський діяч, політик.


Як пов’язаний з Україною?

Народився майбутній письменник в сім’ї заможного селянина у селі Русові на Івано-Франківщині. Початкову освіту отримав у місцевій школі, середню поїхав здобувати до польськомовної гімназії у місті Коломия.

Під час навчання в Коломийській гімназії брав активну участь у роботі таємного гуртка «Покутська трійця», за що його разом із товаришами виключили з навчального закладу.

Завершив середню освіту Василь Семенович у німецькомовній гімназії міста Дрогобич. Саме тут Стефаник познайомився з Іваном Франком, що значно вплинуло на подальшу діяльність та творчість.

Згодом продовжив навчання на медичному факультеті Ягеллонського університета у місті Краків. Лікарем так і не став, адже присвятив себе літературній, публіцистичній та громадсько-політичній діяльності. Ще студентом приєднався до організації «Академічна громада» та товаришував із Іваном Трушем, Богданом Лепким, Михайлом Бойчуком. Став членом «Українсько-руської радикальної партії» Франка.

Перші новели 26-річного автора були надруковані у чернівецькій газеті «Праця»: «Виводили з села», «Лист», «В корчмі», «Синя книжечка», «Сама-самісінська». Саме вони привернули увагу літературної громадськості до новатора-новеліста.

Перша збірка новел була опублікована у 1899 році у Чернівцях і принесла 28-річному письменнику захоплення та визнання критиків та колег.


Як пов’язаний з Австро-Угорщиною?

З Австро-Угорщиною пов’язана в першу чергу політична кар’єра та діяльність Василя Семеновича. У 1908 році 37-річний діяч був обраний послом до австро-угорського парламенту, згодом ще один раз переобирався.

Таким чином, Василь Стефаник протягом десяти років захищав інтереси українського селянства з парламентської трибуни та періодично проживав у Відні.

З Віднем також пов’язаний другий період творчості письменника, що розпочався у 1916 році після тривалої перерви з написання новели «Діточа пригода». Далі він написав новелу «Марія», яку присвятив пам’яті Івана Франка.


Цікаві факти

- Першою публікацією була стаття «Жолудки наших робітничих людей та читальні», єдина, яку автор підписав псевдонімом Василь Семенів.

- Творча спадщина налічує 72 новели. Усі твори вражають реалістичністю зображених персонажів, оринігальністю стилю та художньою досконалістю.

- Іван Франко писав про Стефаника у 1901 році: «Письменник, яким уже нині можемо повеличатися перед світом».

- У 1928 році уряд Радянської України призначив йому особисту пенсію за заслуги у розвитку літератури. Однак у 1933 році він відмовився від неї, дізнавшись про штучний голодомор. Довідавшись про це, митрополит Андрей Шептицький допомагав письменнику матеріально.