Вольф Дітріх Гайм - австрійський дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Австрія в Україні (2010-2015 рр.). У інтерв’ю Ukrainian Time розповів про свої стосунки з Україною, свою теперішню роботу в МЗС і поділився думками про наше спільне минуле і майбутнє.

- Де Ви зараз працюєте? Чи пов’язана Ваша робота з Україною? 

- Працюю у Міністерстві закордонних справ Австрії, зокрема, до моєї компетенції входить управління всією інфраструктурою МЗС. Під час головування Австрії в ОБСЄ, у 2017 році я був також спеціальним представником Голови із врегулювання Придністровського конфлікту. Час від часу, як і раніше, стикаюсь із питаннями, які тією чи іншою мірою пов'язані з Україною. 

- Ви були послом в Україні під час Революції Гідності. Як зараз оцінюєте ті події, надбання та наслідки Революції для України?

 - Для мене це були особливі роки як в особистому сенсі, так і в службовому. Я пам'ятаю часи до Революції Гідності, коли я обійняв свою посаду у 2010 році, як майже нереальні. Україна сильно змінилась за ці 10 років.

- Яких помилок тоді та в наступні роки можна було уникнути?

- Попри деякі помилки, дуже багато вдалось досягти і зробити правильно.

- Україна отримала в 2017 році безвіз з Європою. Чи багато серед ваших колег та знайомих скептиків, що вбачали/вбачають у цьому незручності чи проблеми для ЄС в цілому та Австрії зокрема (міграція, незаконне працевлаштування)?

- Лібералізація візового режиму викликала необхідність справжніх зусиль у реформуванні обох сторін; в період до 2015 року українські уряди марно витратили багато часу, що поставило під сумнів необхідність деяких реформ. Зрештою, реформи було розпочато, і ЄС дотримав слова. 

- Що, на Вашу думку, дав безвіз з Україною Європейському Союзу?

- Не варто недооцінювати динаміку, у поєднанні зі зручнішими та дешевшими можливостями для подорожей, це сприяє поглибленню обміну у всіх сферах життя: освіті, науці, економіці, культурі. Вона зміцнює зв'язки і сприяє соціально-економічному розвитку України.

- У своєму інтерв’ю Ukrainian Time нащадок останнього гетьмана України Грегор Розумовський, який живе у Відні, сказав, що в Австрії дуже сильно відчувається вплив російської пропаганди. Ви це відчуваєте? Чи часто Вам зараз доводиться пояснювати австрійцям певні нюанси щодо ситуації з Донбасом та Кримом?

- Я б сформулював так: перед Україною стоїть завдання активно розповідати про свою історію та свій погляд на світ. Безсумнівно, існує велика кількість рупорів, що, як правило, зловживають російськими або минулими епохами, такими як радянська або царська, і бачать певні завоювання (Крим) поза історичним контекстом у якості легітимації сумнівних політичних дій.

- Як Ви оцінюєте нещодавні зміни в російській конституції, за якими Путін буде президентом до 2036 року? На які наслідки варто чекати Україні і Європі? Чи готова Австрія чинити тиск на Росію в питаннях окупованих територій?

- Ніхто не живе вічно. У такі часи, як пандемія коронавірусу та несподівана динаміка цін на нафту та газ, ми бачимо, що деякі речі можуть змінюватися дуже швидко та радикально. Для України важливо мати державні інститути, що функціонують, стабільні управління та уряд, які можуть впоратися з сучасними викликами та новими сценаріями.

- У 2020 році Австрія відзначає 25 років у складі ЄС. А як Ви оцінюєте перспективи України стати членом Євросоюзу? Які настрої в ЄС і, зокрема, в Австрії в питанні розширення?

- Якщо подивитись на найближче майбутнє, я міг би відповісти на це питання майже так само, як і десять років тому. Напевно, ще зарано. Сподіваємось, через 5 чи 10 років буде інакше. Без незалежної судової гілки влади, що функціонує в державі, неможливо досягти прогресу в цьому питанні. 

- Україна і Австрія мають багату спільну історію – на якому етапі розвитку вона зараз? В яких галузях останніми роками Ви бачите прорив, а в яких потенціал ще треба реалізовувати?

- Завдяки лібералізації візового режиму та дешевим авіа- та залізничним сполученням стали можливими контакти, які були ускладненими ще 5 років тому. Відносини між нашими країнами нормалізувалися найкращим чином, незважаючи на стабільно складні умови.

- 2019 рік був Двостороннім роком культури Австрія-Україна. Як його оцінюєте? Які проекти можете виділити? За якими критеріями їх краще оцінювати – налагодження зв’язків, кількість залучених людей, об’єм інвестицій?

- Двосторонній рік культури мав великий успіх, зокрема, у багатьох дисциплінах вдалось показати сучасну та творчу, молоду Україну, яка розвивається в європейському, космополітичному напрямку та є впевненою в собі й ліберальною у найкращому розумінні.

- Оперний проект «Вишиваний. Король України»: наскільки він важливий для відносин двох країн? Чи плануєте відвідати прем’єру в Харкові? Чи можете себе назвати великим прихильником опери взагалі? Що слухали востаннє?

- Я планував поїхати на прем'єру до Харкова наприкінці травня. У будь-якому випадку, коли б прем'єра не відбулась, я намагатимусь потрапити на неї. Зовсім нещодавно побачив нову постановку Крістофа Вальтца «Фіделіо» (опера Людвиґа ван Бетговена - прим. ред.), на жаль, лише в ефірі одного з телеканалів, адже вистава, що готувалася в одному з віденських театрів, через COVID-19 не змогла відбутись.

- Із чого почалось Ваше знайомство з українською мовою? Чи пам’ятаєте першого викладача? Як підтримуєте рівень володіння мовою для того, щоб бути в курсі українських подій?

- Десять років тому я відвідав свої перші заняття у Віденському університеті і чудово пам’ятаю свою дуже компетентну викладачку та невелику групу студентів і слухачів курсу. Із задоволенням читаю україномовні ЗМІ, слухаю музику, періодично буваю у Львові, Чернівцях та Києві.

- Які наслідки Ви вбачаєте в пандемії коронавірусу для світової дипломатії в майбутньому? Чи будуть зникати «прозорі» кордони? Чи буде контроль за міграцією суворішим? 

- На даний момент неможливо повністю оцінити вплив пандемії коронавірусу. Першу хвилю інфікування, схоже, німецькомовні країни пережили порівняно добре, але ми опинилися в абсолютно новій ситуації, яка може швидко змінитись.