13 липня виповнилось 55 років з дня смерті відомого українського мистецтвознавця та борця за незалежність.

Володимир-Сергій Залозецький-Сас (28.07.1884 – 13.07.1965) – відомий культурний та громадський діяч, політик, дипломат, мистецтвознавець, меценат, лялькар.

Як пов’язаний з Україною?

Народився у сім’ї відомого військового хірурга у Чернівцях. Родина була заможна, тому Володимир отримав хорошу освіту і змалку вивчав англійську та французьку мови. Початкову освіту отримав у одній із місцевих гімназій, а вищу – у Чернівецькому університеті (сучасний Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича), де здобув наукове звання доктора права. Далі продовжив навчання у Відні.

Другий період життя, пов’язаний з Україною, розпочався у листопаді 1918 року. Тоді 34-річний молодий політик очолив дирекцію фінансів у Українському Крайовому Комітеті Буковини. Одразу публічно виступив проти румунської окупаційної влади і був заарештований.

Знову повернувся до рідного міста з дружиною та сином на початку 1920-х років. З 1924-го працював на посаді професора, викладав історію мистецтва у новоствореній Чернівецькій консерваторії (сучасний Чернівецький обласний коледж мистецтв ім. С. Воробкевича).

У 1944 році змушений був знову емігрувати до Австрії, де і прожив до кінця життя.

Як пов’язаний з Австро-Угорщиною/Австрією?

Український мистецтвознавець продовжив вдосконалювати свої знання та здобувати вищу освіту у Відні. Володимир-Сергій захоплювався мистецтвом. Успішно завершив навчання у Віденському університеті, захистив докторську дисертацію з мистецтвознавства та отримав науковий ступінь доктора філософських наук. Впродовж 4-х років 26-річний юнак працював на державній службі у складі австрійської центральної комісії із збереження мистецьких та історичних пам’яток у Відні.

Із початком Першої світової війни у 1914 році був мобілізований до австрійського війська. Під час війни потрапив до російського полону, зміг втекти і близько року переховувався у Києві, а у 1918 році знову повернувся до лав австрійської армії. У 1919 році Головний отаман Республіканських військ Симон Петлюра призначив 31-річного Володимира-Сергія радником надзвичайної дипломатичної місії УНР у Відні, а згодом – у Швейцарії. Свою посаду дипломат використовував для широкої популяризації України, її культури, для утвердження її іміджу як країни, що бореться за свою свободу і правду.

На початку 1944-го 60-річному діячу довелось покинути рідне місто та знову емігрувати до столиці Австрії. 21 рік прожив український активіст у Відні, де викладав історію мистецтва у Віденському університеті, працював у Музеї народознавства (сучасний Віденський всесвітній музей, Weltmuseum Wien), брав участь у розкопках у соборі Святого Штефана, пошкодженого бомбардуваннями під час Другої світової війни.

Цікаві факти

  • Походив із давнього галицького шляхетського роду гербу «Сас». Його батько Володимир Залозецький-Сас був родом із відомої у Галичині родини священників, однак сам подався у медицину та політику. Був відомим хірургом та учнем знаменитого австрійсько-німецького професора, хірурга, доктора Теодора Білльрота, громадським діячем, професором у Віденському університеті, засновником Товариства історії мистецтва при Ґрацькому університеті та Товариства прихильників університетської ідеї в Австрії.
  • Під час Першої світової війни, у 1918 році, служив у австрійській армії під командуванням ерцгерцога Василя Вишиваного.
  • 43-річний Володимир-Сергій був одним із засновників та очільником Української національної партії Буковини. Був єдиним українським депутатом у парламенті Румунії, до якого обирався сенатором та послом. Був обраний також віцепрезидентом Українського Краєвого Комітету Буковини.
  • У липні 1937 року як президент Міжнародного конгресу національних меншин виступив у Палаті громад британського парламенту в Лондоні із протестом проти організованого більшовиками голодомору в УСРР.
  • Впродовж десяти років, від 1928-го, був делегатом секції національних меншин Ліги Націй у Женеві.
  • Під час проживання у Відні був одним із засновників та першим головою товариства «Спілка українців у Австрії».
  • У 1950-х роках заснував у Відні власний ляльковий театр. Це був театр одного актора та він гастролював із виступами містами Австрії, Німеччини та Бельгії. Публіка була у захваті, а провідні газети писали, що Залозецький створив новий вид мистецтва. Особливе захоплення висловлював французький художник Анрі Матісс. Володимир із ляльковими виставами виступав на провідних телеканалах Австрії та Німеччини та завжди під час інтерв’ю підкреслював свою приналежність до української нації та культури.
  • Постать Володимира-Сергія Залозецького-Сас з’являється на сторінках роману Василя Кожелянка «Срібний павук».