Коронавірусна криза, здається, затьмарила все, але навіть до неї віденський ринок праці був проблемою для Австрії. Попри це, столиця непогано пережила кілька глибоких реформувань.

Якщо ви хочете отримати уявлення про зміни, яких ринок праці Відня зазнавав протягом багатьох років, вам потрібно проїхати від залізничного вокзалу Лізінг до району Майдлінг на півдні міста. І ви побачите, як один будівничий майданчик змінює інший. А в Атцґерсдорфі, який раніше був одним із найбільших промислових районів міста, тепер заводські будівлі поступилися місцем житловим комплексам. Освітній кампус із початковою школою, дитячим садком, середньою школою та спортивними майданчиками наразі будується на місці колишньої фабрики трун. Трохи далі у місті розташовано новий завод німецького фармацевтичного гіганта Boehringer Ingelheim. Компанія збудувала фармацевтичне виробництво у Майдлінгу на суму близько 700 млн. євро, величезний комплекс будівель майже завершено.

Стара промисловість зникає, у той час як з’являються нові галузі у фармацевтичному та медико-біологічному секторах. Місто, що динамічно розвивається, якому не лише необхідна житлова площа, але й нові працівники. Зміни, зростання, прибуття нових мешканців: усі ці зміни трансформували ринок праці Відня протягом останніх років – до того, як відбувся драматичний поворот, викликаний коронавірусним шоком, після якого показники безробіття злетіли вгору.

Індустрія помирає

Безумовно, на перший погляд, ринок праці Відня був у складному стані ще до пандемії. Федеральна земля має найвищий рівень безробіття в Австрії. У січні 2020 року рівень безробіття у федеральній столиці склав 15,5%, а по Австрії в цілому – 8,6%. Хоча на політичній арені цей факт часто має бути свідченням того, що «ліниві» віденці люблять довго спати, а не працювати або шукати роботу, та все ж таки за цими цифрами стоїть інша, більш складна історія.

За словами регіонального економіста Петера Майєргофера з Інституту економічних досліджень (Wifo), Відень раніше за інші мегаполіси Європи пережив структурні зміни. З 1970-х до 1990-х років кількість робочих місць у промисловості різко скоротилася більше ніж вдвічі. Це відбулося через значне зростання продуктивності. До кінця 1980-х рр. паралельно скорочувалось населення міста. Але, за словами Майєргофера, цей розвиток уповільнився. Робочі місця у промисловій галузі продовжують зникати, але темпи сповільнюються.

Перезапуск пройшов успішно

Близькість до Східної Європи та відкриття сусідніх економік Угорщини, Словаччини та Чехії для іноземних інвестицій раптом зробили Відень бажаним місцем розташування компаній. Це почало приваблювати компанії з фінансової, IT, фармацевтичної та рекламної галузей. Відень ідеально підходив як місто, з якого зручно керувати східноєвропейським бізнесом. Одночасно почала зростати імміграція.

Розвиток був надзвичайний: хоча зайнятість у місті все ще падала після початку нового тисячоліття, згодом вона значно зросла. Місто почало швидко розростатися, і разом із ним збільшувалася кількість робочих місць. У 2004 році в місті було зайнято понад 728 000 найнятих робітників, торік це було близько 864 000 осіб. Це збільшення на понад 18%. Передусім, зросла кількість робітників з Німеччини, Угорщини, Румунії та Чехії, і лише небагато компаній можуть обійтися без вихідців зі Східної Європи. Останнім часом біженці, наприклад із Сирії чи Афганістану, забезпечили подальше збільшення чисельності населення та найманих робітників.

Але кількість новостворених робочих місць була недостатньою, щоб забезпечити додаткову пропозицію мешканців і приїжджих. Кількість безробітних зростала паралельно динамічному зростанню зайнятих. Витіснялись із ринку праці насамперед низькокваліфіковані люди похилого віку.

Новий розрив

Це створило соціальну прірву, що зростає на декількох рівнях. З одного боку, потреба у висококваліфікованих, добре оплачуваних працівниках у місті значно зросла. Багато людей у Відні працюють у високотехнологічному секторі. З іншого боку, робочі місця на промислових підприємствах середнього рівня значною мірою зникли. А зайнятість у роздрібній торгівлі різко зросла, але торгівля «платить» гірше, ніж промисловість. З'явилася велика кількість нових робочих місць, які пропонують роботу людям без кваліфікації чи мовних навичок. Класичний приклад - Uber. Однак ці робочі місця не лише пропонують набагато менше грошей, але й менше соціальне забезпечення, наприклад, через відсутність офіційного оформлення.

У будь-якому випадку, високе безробіття та описаний ефект витіснення серед працівників призвели до того, що кількість безробітних у Відні висока у порівнянні з Австрією.

Крім того, існує проблема з кваліфікацією, експерти підкреслюють наявність феномену "mismatch": ринок праці не пропонує того, чого хочуть компанії. За словами експерта ринку праці Гельмута Марінґера, відсоток людей, які мають лише мінімальну обов'язкову шкільну освіту, у Відні перевищує середній рівень по Австрії. Кількість некваліфікованих робочих місць для цієї групи недостатня.

Коронавірус все змінив - але наскільки стійкими є зміни?

Внаслідок пандемії кількість безробітних у Відні, включно із людьми, які проходять перекваліфікацію, зросла більше ніж на третину. Це було найбільше зростання абсолютних чисел, але не у процентному відношенні. Існує побоювання, що в столиці стабілізація ситуації може зайняти більше часу. Невідомо, коли міський туризм та ярмарки повернуться до рівня, який вони мали до пандемії. Приплив іноземних працівників також може скоротитися. Отже, все залежить від того, як довго триватиме пандемія і наскільки масштабною вона буде.