Микола Миколайович фон Василько (25.03.1868 – 02.08.1924) – громадський діяч, політик, юрист, дипломат, магнат, граф.

Як пов’язаний з Україною?

Народився нащадок давнього буковинського роду у сучасному селі Лукавиці Чернівецької області. До 10 років початковою освітою маленького Коко, як його називали в родині, займались домашні вчителі під наглядом матері Євгенії Науман. А далі навчатись батьки відправили Миколу до Відня.

Другий період житття, позв’язаний з Україною, розпочався у 1887 році, коли 19-річний юнак повернувся із столиці Австро-Угорщини та через рік після військової служби вступив на юридичний факультет Чернівецького університету ім. Франца-Йосифа (сучасний Чернівецький університет імені Юрія Федьковича), який він блискуче закінчив.

У 27 років очолив громаду, побудував читальню у рідному селі та профінансував будівництво церкви. За всі старання він користувався авторитетом та повагою серед населення. Коли 30-річного молодого політика було обрано послом Буковини до парламенту Австро-Угорщини, Микола Миколайович знову переїхав до Відня.

Як пов’язаний з Австро-Угорщиною?

Вперше малий Микола познайомився із Віднем, приїхавши навчатись до найпрестижнішого на той час закритого закладу для юнаків із шляхетних родин Theresianum, де з юного віку готували майбутніх чиновників та дипломатів. Theresianum і сьогодні знаходиться за адресою Favoritenstraße 15 в 4-му районі столиці, де протягом 9-ти років і здобував середню освіту Микола Василько.

Другий віденський період пов’язаний із початком блискучої та стрімкої політичної та дипломатичної кар’єри. Впродовж 20 років Микола Василько брав участь у засіданнях парламенту Австро-Угорщини, невтомно відстоюючи та захищаючи інтереси українського народу.

Однією із найвідоміших його промов був виступ у 1902 році про зловживання місцевої влади під час виборів у Галичині. Виступав у парламенті на підтримку заснування українського університету у Львові. За його ініціативи у 1911 році вперше у парламенті Австро-Угорщини була створена велика українська фракція «Український клуб» (отримала 17 місць із 63), очолив який віце-президент парламенту Юліан Романчук, а заступником став Микола Василько, який перед Першою світовою війною був одним із найвпливовіших українських політиків у Відні.

Зі столицею Австро-Угорської монархії пов’язане і сімейне життя політика: у Відні він одружився вдруге з відомою актрисою Ґердою Вальде.

Цікаві факти

- Рід Васильків (нім. Wassilko von Serecki, рум. Vasilco) походив із давнього буковинського роду румунських бояр, який вперше згадується в 1097 році. Вони були одними з найбільших землевласників на Буковині. Грамотою 1676 року польський король за видатні заслуги у битві при Хотині надав родині титул баронів, пізніше наступною грамотою 1855 року лицар Йордакі Василько отримав від імператора Франца Йосифа I титул барона з приставкою Серетський (Serecki) для себе і своїх нащадків. А іншою грамотою 1918 року імператором Карлом I фон Габсбурґом Василькам присвоєно титул графа.

- Організував Гуцульсько-буковинський курінь, який у складі австро-угорського війська брав участь у бойових діях 1915-16 років.

- Микола Миколайович був співзасновником та заступником голови Загальної Української Ради у Відні у 1915 році, головою був Кость Левицький.

  - Працював дипломатичним представником ЗУНР в Австрії, керував дипломатичними представництвами УНР у Швейцарії, Німеччині, Італії та Угорщині у 1919-24 роках. 

- Мав близькі товариські стосунки з Симоном Петлюрою. Постійно надавав йому великі суми фінансування. Також коштами Василька користувались Володимир Винниченко, Євген Чикаленко, міністр закордонних справ УНР Андрій Ніковський, голова уряду Андрій Левицький та багато інших діячів. Саме стараннями Миколи Василька, який чудово розбирався у внутрішній політиці європейських країн, коли виникла загроза для керівництва уряду УНР і для Симона Петлюри особисто, він домовився про його подальше безпечне перебування в Парижі.

- Брав безпосередню участь у підписанні територіальних мирних угод у Брест-Литовську у 1918 році, де Австрія та Німеччина погодились підтримати незалежну Україну.

- Надзвичайно важливою справою для Миколи Василька було визнання на державному рівні Австро-Угорщини назви «українець», «український» замість «русин» та «руський». Після кількох років наполегливої праці в серпні 1917 року імператор Карл І офіційно видав указ про визанння національного найменування «українець».

- Написав мемуари про своє житття у трьох томах, які досі зберігаються у Віденському державному архіві.


Також по темі