Час володіти інформацією!

UA / RU / DE

Гетьман Кирило Розумовський очима нащадка

Сергій Борткевич – забутий «український Рахманінов»

Статистичний звіт про інтеграцію 2020: кожен четвертий австрієць має міграційне коріння

Зальцбург: солодке життя соляної фортеці

Погана німецька? Система освіти Австрії потребує змін

31.10.19 / 09:49

Мовні проблеми актуальні також  для таких стабільних країн, як Австрія. Традиційно ця країна є німецькомовною. Але, як виявилось, далеко не всі мешканці можуть похвалитися досконалим її знанням. Стосується це переважно іммігрантів, але проблема через це не стає менш гострою, пише Der Standard.

Згідно зі звітом Міністерства закордонних справ, частка учнів австрійських навчальних закладів, які не розмовляють вдома німецькою, але користуються під час навчання, сягає 73 %.

Звісно, така ситуація не завжди означає, що ці діти погано володіють німецькою. Але ж проблема є наочною: діти з родин мігрантів призвичаюються повільніше, принаймні в контексті засвоєння німецької мови.

Голова експертно-консультативної ради університету імені Йоганнеса Кеплера в Лінці Катаріна Пабель вважає, що головна причина цього полягає в тому, що з часу, як до країни приїхали перші трудові мігранти, долею дітей із цих сімей довго ніхто не переймався. Чи вивчать вони німецьку мову, і як вони її вивчать, тривалий час мало кого цікавило.

Погане знання цими дітьми німецької стало наслідком не тільки того, що нею не розмовляють у них вдома. Чимало проблем є безпосередньо в системі освіти, і починаються вони ще в дошкільних закладах, стверджує Пабель.

 Групи там занадто великі, щоби вихователі могли приділяти належну увагу мовному розвитку кожної дитини з родин іноземців. Початкові школи теж не в змозі компенсувати їм те, чого не вистачає вдома — здебільшого, через нестачу належним чином підготовлених фахівців, а ще тому, що безпосередньо система не спрямована на розв’язання цих складних питань. Отже, проблема пересувається вже до середньої школи. У підсумку зростає кількість молодих людей, які кидають навчання, не отримавши атестата.

Тому, йдеться в доповіді Пабель, шкільна реформа становить нагальну потребу. Така реформа враховуватиме ще і зміни, спричинені міграцією та глобалізацією. Поводження в умовах гетерогенності, культурного розмаїття та багатомовності повинно стати невіддільною частиною програми підготовки та перепідготовки вчителів. Необхідно вживати також таких заходів, як консультаційна робота з батьками відразу після народження дитини (така практика є в багатьох країнах Європи, зокрема скандинавських), зробити обов’язковим відвідування дитиною дошкільних закладів. Навчання в школі повинно бути спрямоване на індивідуальну підтримку дитини, водночас у колективах мають працювати різні спеціалісти. Настав час запровадити індекс можливостей, відмовившись від принципів «зрівнялівки». Адже погане знання мови держави суттєво ускладнює стартові позиції в житті молодої людини.


Також по темі