Час володіти інформацією!

UA / RU / DE

Гетьман Кирило Розумовський очима нащадка

Сергій Борткевич – забутий «український Рахманінов»

Статистичний звіт про інтеграцію 2020: кожен четвертий австрієць має міграційне коріння

Зальцбург: солодке життя соляної фортеці

Австрійські ЗМІ про похорон Маміхана Умарова: «Всі бояться всіх»

04.08.20 / 04:16

Австрійське видання Wiener Zeitung опублікувало репортаж про похорон убитого у передмісті Відня політемігранта уродженця Чечні Маміахана Умарова (блогера «Анзор із Відня»).  Ukrainian Time вже публікував новини щодо перебігу розслідування за справою вбивства та протест чеченців проти політичних вбивств перед посольством Росії. Сьогодні публікуємо витримки з матеріалу про похорон Маміхана Умарова та настрої всередині чеченської громади в Австрії.

Горе було нестерпним

Після того як Мелі (ім’я змінене) отримала звістку про вбивство старшого брата, вона досі не може у це повірити. Мелі знову і знову дзвонила до моргу і щоразу отримувала ту саму відповідь: «Ні, ви його не побачите».

У день поховання вона на ісламському цвинтарі в 23-му районі Відня, повністю одягнена в чорне. Труна, яку завезли до зали для прощання, не може бути труною її брата. Маленький син Мелі сидить поряд. Плачуть поряд і тітка Анзора разом з його двоюрідним братом, які приїхали на похорон із Грацу.

Близько 60 чеченських земляків прибули на похорон. Вони стоять групами на цвинтарі і дивляться, шепочуть, озираються. Хто ще прийде на похорон блогера? Хто прийшов? Чи прийдуть туди ті, хто захоче зібрати інформацію і передати її «ворогам»? Інформацію, до якої таємна поліція Чечні проявляє великий інтерес.

Австрійська поліція тут. На всіх рогах. У формі та в цивільному одязі. Перевіряють автівки, які під‘їздять. Біля воріт цвинтаря поліції ще більше. А на самому цвинтарі поліцейські стоять між групами чоловіків. Раптом здіймається хвиля непорозуміння: репортер чеченськомовної радіостанції «Маршо» спробував сфотографувати критиків режиму. Нерви оголені. Вдова Анзора Зарема та їхні дві доньки також там, вони хочуть побачити востаннє свого чоловіка і батька.

«Всі бояться всіх», - коментує Мелі Кгава. Вона дивиться на розрізнені групи чоловіків і продовжує: «Ви думаєте, що можете комусь довіряти, а потім він б’є вас ножем у спину».

«Він був хоробрим»

«Анзор із Відня», справжнє ім’я якого Маміхан Умаров, австрійське ім’я Мартін Б., приїхав до Відня як біженець у 2005 році. Два роки потому йому було надано притулок. Він був суперечливою фігурою з сумнівними зв'язками. І також мав злочинне минуле. Але «він був хоробрим, - зазначає Мелі гордо зі сльозами на очах, - і він не боявся виступати проти несправедливості».

Родина Мелі вже втратила трьох синів: перший помер у підлітковому віці, другий під час другої чеченської війни, третій зник безвісти, як і десятки тисяч інших людей за влади президента Рамзана Кадирова. Чоловік Мелі також помер. Вона, як вдова військового та мати-одиначка, з великими труднощами переїхала до Відня 8 років тому. У неї лишились дві заміжні сестри. Анзор був її останнім братом, який вижив.

Вона знала, чим займався з лютого її брат. Знала, що він записував відео, у яких звинувачував та ображав Кадирова та його оточення. І знала, що це небезпечно. Вона просила його зупинитись. Та він не хотів про це чути. Ні її, ні австрійських правоохоронців, які також попереджали його про загрозу життю. Анзор досяг своєї «межі», каже Мелі. Він більше не міг стояти на місці, не міг мовчати.

Кадиров одразу ж звинуватив у вбивстві Анзора «західних агентів». Але 43-річний голова Чечні не приховує свого обурення щодо будь-якої форми критики, від кого б вона не надходила. В листопаді минулого року Кадиров навіть заявив про те, що введе смертну кару для тих, хто «принижує чиюсь гідність» в інтернеті.

Дилема для Австрії

Чеченська громада Австрії являє собою дилему для австрійської влади. У 1994 і в 1999 роках Росія вторглася до Чечні, що призвело до двох кривавих війн і загибелі близько 300 000 чеченців. Багато з тих, хто боровся проти Росії, втекли до Європи після того, як у 2003 році Володимир Путін поставив на чолі Чечні батька Рамзана, лояльного до кремля Ахмата Кадирова. Для багатьох чеченців Ахмат був зрадником. Він був убитий в травні 2004. У 2007, 30-річний Рамзан успадкував посаду свого покійного батька і як лояльний до Росії керманич прагне не допустити в Чечні жодної опозиції режиму.

Сьогодні понад 35 000 чеченців мешкають в Австрії. Але це далеко не однорідна група супротивників Кадирова, які відмовляються визнати його авторитарне управління і яким кадирівська система загрожує переслідуваннями у випадку повернення.

Кадиров бачить себе провідником усіх чеченців незалежно від того, живуть вони в Чечні чи в Європі. І його вперта рішучість у тому, щоб не терпіти будь-яку критику в рамках чеченської спільноти, створила за останнє десятиліття мережу вірних інформантів. Це люди, які задля отримання притулку стверджують, що переслідуються Кадировим, але насправді спостерігають і контролюють критиків і противників Кадирова. Інші одночасно працюють над залученням молодих людей до анклаву Кадирова - через соціальні мережі, особисті контакти, а також у клубах бойових мистецтв.

В результаті у Європі чеченська діаспора дедалі частіше ділиться на суперників Кадирова, з одного боку, і прихильників та інформаторів Кадирова - з іншого. Чутки, доноси і звинувачення поширюються у соціальних мережах, немов лісові пожежі. Альянси постійно змінюються. Друг може перетворитися на ворога протягом кількох секунд.

Наступного дня після похорону Анзора його родичі з рідного села виклали у інтернеті відео. В якому вони благали Кадирова пробачити їм за дії двоюрідного брата із Австрії. У трихвилинному відео вони називають Анзора «псом», заявляють, що «намагались змусити його зупинитись», але він сказав їм, що його «змушують це робити європейські спецслужби». І заявляють: «Ми його зупинили, адже ми мусили».

Параноя поширюється

У неї майже немає друзів, зазначає Мелі, навіть після восьми років життя у Австрії. Вона боїться. Страшно довіряти комусь, адже навіть ті, кого звинувачують у вбивстві Анзора, – це люди, які приїхали до Австрії в пошуках притулку. «Ми не знаємо, хто є хто, чи є хтось прибічником Кадирова або агентом, що шпигує за нами, який хоче дізнатись що ми думаємо і передати це», - каже Мелі. «Ми живемо в страху. Постійно».

Ті, хто насмілюється в Європі виступати проти режиму, знають, що це матиме наслідки для членів їхньої сім'ї в Чечні. Її мати і молодші сестри в Чечні залякані, вони «не можуть навіть провести похорон або показати найменших ознак страждання через смерть Анзора», - зазначає Мелі.

Серед тих, хто був на похороні, були й «ічкірійці», колишні борці за незалежність, які ненавидять Кадирова і Путіна та підтримували тиради Анзора в YouTube. Також були кілька кадирівців. А ще й ті, хто є «прихильниками» Анзора та інформаторами чеченського режиму. Але через присутність поліції або через повагу до покійного та його дружини і сестри похорон пройшов мирно.

Мелі була останньою, хто покинув могилу брата. Вона опустилася на коліна поряд із свіжовиритою могилою і сльози котилися з її очей, поряд був приголомшений син. У цій нескінченній війні Мелі втратила дитинство, чоловіка, а тепер і брата. Як і більшість, вона бігла від цієї війни. Та вона наздогнала її під час втечі.

Фото: Wiener Zeitung

Також по темі