Час володіти інформацією!

UA / RU / DE

Гетьман Кирило Розумовський очима нащадка

Сергій Борткевич – забутий «український Рахманінов»

Статистичний звіт про інтеграцію 2020: кожен четвертий австрієць має міграційне коріння

Зальцбург: солодке життя соляної фортеці

Білорусь: Саміт ЄС, заяви Курца та подальші взаємини з Австрією

20.08.20 / 06:26

Австрійські ЗМІ не оминули увагою вибори в Білорусі так само, як європейську політику.  

У середу, 19 серпня, відбувся саміт голів держав та урядів ЄС на якому було розглянуто ситуацію в Білорусі та прийнято рішення не визнавати результати виборів у республіці, введення санкцій та фінансову підтримку учасників білоруського руху за демократію, повідомляє Ukrainian Time із посиланням на Wiener Zeitung.

Глави держав та урядів ЄС не визнають результатів президентських виборів у Білорусі 

Голосування не було ані справедливим, ані вільним, заявила канцлерка Німеччини Ангела Меркель у середу після саміту. Президент Ради ЄС Чарльз Мішель також оголосив про подальші санкції проти Мінська. Вони повинні бути застосовані проти "значної" кількості осіб, відповідальних за фальсифікацію президентських виборів та дії силовиків проти демонстрантів. Країни ЄС вже ввели штрафні заходи у вигляді заборони на в'їзд та арешту рахунків.  

Попри попередження Москви, ЄС, крім того, хоче фінансово підтримати прихильників білоруського руху за демократію. Це підкреслила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Комісія надасть два мільйони євро жертвам репресій та неприйнятного державного насильства, заявила вона. Крім того, на підтримку громадянського суспільства та незалежних ЗМІ має бути виділено мільйон євро.

Жорсткі заяви бундесканцлера перед самітом

Австрійський часопис Kronen Zeitung повідомив, що за кілька годин до спеціального саміту ЄС щодо Білорусі федеральний канцлер Себастіан Курц підкреслив, що, на його думку, санкції проти осіб, відповідальних за насильство по відношенню до демонстрантів та членів опозиції, є необхідними. "Зрозуміло, що вибори не були ані вільними, ані справедливими", заявив він і підкреслив: "Нам потрібні нові вибори, які пройдуть вільно і справедливо". Мова йде про питання "демократії, верховенства права та способів поводження з демонстрантами". Також важливо, щоб був діалог між главою держави Олександром Лукашенком та опозицією, наголосив Курц.

Австрія хоче зберегти Білорусь, як "доброго східного партнера" 

Але наскільки далеко може зайти ЄС, щоб не спровокувати подальшу ескалацію ситуації та не підштовхнути Лукашенка ще ближче до Москви, про це розмірковував журналіст-аналітик видання Der Standard Томас Майєр.  На відміну від деяких партнерів в ЄС, австрійський уряд виступає за "диференційовану реакцію".

Зрештою, це не перші санкції ЄС проти авторитарного режиму в Мінську. 

Ще у 2011 році після жорстких маніпуляцій під час виборів у Білорусі було застосовано санкції проти Олександра Лукашенка та десятків інших людей, включно з ембарго на озброєння. 

Під час війни в Україні Лукашенко намагався налагодити стосунки між президентом Росії та головами урядів ЄС. Міністр закордонних справ Австрії Александер Шалленберг вважає, що йому вдалось утримати певну незалежну позицію по відношенню до Росії та надати політичну допомогу.  Австрія була одним із перших прихильників пом’якшення заходів обмеження проти Білорусі. У 2014 році, в розпал війни в Україні, нинішній федеральний канцлер, а тоді міністр закордонних справ, Себастіан Курц, за підтримки тодішнього бундеспрезидента Гайнца Фішера, виступав за "м'яку" лінію поведінки щодо Білорусі задля посилення діалогу - а також взаємних дипломатичних візитів, яка, до слова, триває і сьогодні.

Тож не дивно, що Австрія зараз знову грає роль "мостобудівника". Близько 100 австрійських компаній працюють у Білорусі. У 2019 році 368 млн. євро було вкладено у сфери телекомунікацій, платних систем, у банківську та деревообробну галузі. Австрія є другим за обсягами інвестором у країні Лукашенка, який був з офіційним візитом у Відні в 2019 році.

На саміті ЄС, на думку аналітика, Курц хотів переконатись у відсутності антагонізму по відношенню до Путіна та Росії, який формується поряд із виправданими санкціями проти уряду в Мінську. У Білорусі треба сприяти "національному діалогу", ЄС повинен знайти шляхи посилення опозиції та сил демократії.

На відміну від безпосередніх сусідів Білорусі, таких як Польща та країни Балтії, які вимагають посилення санкцій, - австрійська дипломатія покладається на мирні зміни шляхом добровільної відмови Лукашенка. Покарання слід застосовувати лише щодо тих силовиків, які відповідають за пряме насильство проти демонстрантів, але не щодо самого Лукашенка.

Оголошених ним конституційної реформи і нових виборів "буде недостатньо". Міністерство закордонних справ у Відні припускає, що час білоруського президента, ймовірно, минув і що, мабуть, російський президент також його "скине". Одним із варіантів рішення може стати діалог Лукашенка із політичними силами.

Проблема з точки зору ЄС: У Білорусі немає добре організованої опозиції, й спочатку доведеться навчитися стояти на двох ногах. У будь-якому випадку, Австрія та Європейський Союз загалом не зацікавлені в тому, щоб політична криза в Білорусі вийшла з-під контролю, і Лукашенко домагався "насильницького рішення".


Також по темі