Час володіти інформацією!

UA / RU / DE

Гетьман Кирило Розумовський очима нащадка

Сергій Борткевич – забутий «український Рахманінов»

Статистичний звіт про інтеграцію 2020: кожен четвертий австрієць має міграційне коріння

Зальцбург: солодке життя соляної фортеці

«Бірюзові» міністерки зазнають масової критики

18.07.20 / 07:10

Ніколи раніше в уряді не було стільки жінок, як у другому кабінеті міністрів Себастіана Курца. Проте ефективність міністерок від Народної партії оптимізму прихильникам ідей фемінізму не додає, вважає Розмарі Швайґер, повідомляє Ukrainian Time із посиланням на Profil.

Виявляється, крім коронавірусу, є інші не менш нагальні проблеми, які турбують політиків. «Разом проти ненависті в соціальних мережах» - тема прес-конференції, на яку у четвер минулого тижня запросили журналістів три міністерки і парламентарка. Міністерка у справах конституції Кароліне Едтштадлер, міністерка юстиції Альма Задіч, міністерка у справах жінок Зузанна Рааб та голова фракції Зелених Зіґі Маурер говорили у федеральній канцелярії про запланований законопроєкт, який, серед іншого, передбачає кримінальну відповідальність за «Upskirting» (тобто небажану фото- чи відеозйомку ніг під спідницею або декольте). Крім того, злочином має вважатись кіберзалякування і каратиметься, навіть якщо зображення образливого змісту завантажувалось лише один раз. На думку Кароліне Едштадлер, «є тисячі жінок, які не мають такої товстої шкіри, як ми». У перше півріччя своєї каденції Едштадлер часто потребувала такої товстої шкіри. Насамперед міністерки від Народної партії неодноразово критикувались, як в інтернеті, так і у конвенційних ЗМІ. Схоже, у населення також склалось враження, що дами виконують свою роботу не оптимально. Згідно з недавнім рейтингом популярності, проведеного дослідницьким інститутом Unique Research, найпопулярніша міністерка від Народної партії займає 10 місце. І це Елізабет Кьостінґер, міністерка сільського господарства і туризму. Найменш популярною є міністерка оборони Клаудіа Таннер. Прямо перед нею йдуть Зузанна Рааб, Крістін Ашбахер та Каролін Едтштадлер.

Часто кажуть, що жінок-політиків судять жорсткіше за чоловіків. Стосовно жінок, що займають керівні посади, громадяни і журналісти не мають милосердя, у той час як у випадку з чоловіками на багато речей просто не звертають уваги. Можливо, це інколи відповідає дійсності. Але якщо міністерки користуються такою незначною популярністю у суспільстві, то це не лише через чоловічий шовінізм австрійців. У цьому винні самі дами.

Найбільш яскравим прикладом є міністерка оборони Клаудіа Таннер. Уродженка Нижньої Австрії, відома своїм вибуховим характером, наробила такого хаосу у міністерстві, що навіть генеральний штаб не знає, що буде далі. Наприклад, вона казала, що армія відмовиться від військової національної оборони та зосередить зусилля на кібер- та громадянському захисті. На жаль, з'ясувалось, що цей план був антиконституційним і Таннер довелось відмовитись від нього. Виступ міністерки на телебаченні не справив враження, що вона володіє ситуацію, а швидше виглядав як цитування порожнього тексту.

Міністерка у справах праці і сім’ї Крістін Ашбахер також виявила, що нова робота має свої підводні камені. З самого початку штирійка не вважалася найкращою кандидаткою. Але на момент її призначення міністерство здавалось цілком посильним для новачків. Економіка була на піку, відсоток зайнятого населення був на рекордному рівні. Потім прийшов коронавірус. Протягом декількох тижнів Ашбахер була в змозі лише оголошувати швидке зростання безробіття і кількість працівників, що працюють на неповний робочий тиждень. В підсумку цифри таки знизились, але все одно становище не відповідає сяючій посмішці міністерки.

Політолог Петер Фільцмайєр заявив, що Себастіан Курц наразі платить високу ціну за свою кадрову політику. Канцлер приділяв особливу увагу особистій лояльності. «Це люди, що готові підпорядковуватись комунікаційному котролю канцлера, але одночасно вони не мають політичного досвіду на федеральному рівні», - прокоментував політолог. Чоловіки, звичайно, теж лояльні до канцлера, але їм вдається не виглядати як співробітники, які люблять свого боса. А ось Елізабет Кьостінґер написала на своїй сторінці у Фейсбуці наприкінці березня запопадницьки: «Дякую, Себастіане Курце, за те, що ви робите для нашої країни і народу у цей важкий час». Досягненням у «бірюзовій» жіночій команді є уже те, щоб не потрапляти на очі. Міністерка Маргарете Шрамбьок під час свого другого терміну в уряді явно засвоїла цей урок. Чи виникають в неї власні ідеї, дотепер залишається невідомим. Міністерка з питань інтеграції Зузанна Рааб після заворушень під час демонстрацій у Фаворітені сказала: «Відень не має стати Парижем». Нещодавно виникла плутанина щодо запланованої зустрічі з представниками турецьких і курдських громадських організацій, яка була спочатку анонсована, а потім скасована без подальших пояснень. Кароліна Едтштадлер, як і Зузанна Рааб, є міністерками офісу канцлера, що обмежує їх політичну свободу. Часто Едтштадлер не залишається нічого іншого, як повторювати те, що сказав канцлер. Особливо це стосується стосунків з ЄС. Міністерці не вистачає впевненості в собі, але за цих умов їй важко задавати тон.

Народна партія не хотіла багато говорити про фемінізм і зазвичай виступала про введення квот. Проте, консерватори історично були лідерами у руйнації стереотипів: Ґрете Регор була першою міністеркою Другої республіки, Вальтрауд Класнік була першою жінкою-губернатором, Марія Шаумайер - першою і єдиною жінкою-президентом Національного банку, а Марія Фектер – першою і також єдиною жінкою-міністром фінансів. Те, що Себастіан Курц привів в уряд більше жінок, аніж чоловіків, може бути сприйнято як його прогресивне бачення, але для канцлера це насправді маркетинг. Оточити себе жінками-міністерками є сучасним і просвітницьким. Як відбувається розподіл завдань в уряді, можна було побачити минулого четверга, коли прес-конференція жінок про ненависть у мережі була призначена на другу половину дня, після Себастіана Курца, Вернера Коґлера, Руді Аншобера та Карла Негаммера, які говорили про подальші кроки у коронавірусній кризі. У підсумку: жінки переймаються онлайн-моббінгом, а чоловіки мають врятувати країну.

Незалежний коментар на адресу міністра внутрішніх справ, читайте за посиланням.

Фото: APA

Також по темі