Час володіти інформацією!

UA / RU / DE

Гетьман Кирило Розумовський очима нащадка

Сергій Борткевич – забутий «український Рахманінов»

Статистичний звіт про інтеграцію 2020: кожен четвертий австрієць має міграційне коріння

Зальцбург: солодке життя соляної фортеці

Український тиждень на австрійському радіо

28.05.20 / 08:42

На австрійському радіо Ö1 триває тиждень, присвячений Україні. Проєкт Nebenan ("По сусідству") розповідає про історію і сучасність, місця і людей.

Один із циклів програм, Zeit-Ton, присвячено визначним композиторам і новій експериментальній музиці.

У першій частині програми слухачі ознайомились із розвитком історії української музики від періоду бароко через радянську епоху до наших днів.

Головною темою програми стали змістовне інтерв'ю з Аллою Загайкевич, яка в своїй творчості поєднує академічні композиції із електроакустикою.

Для української композиторки дверима у світ музики стала французька музика. «Під час навчання в консерваторії французька камерна музика стала для мене дуже важливою. Мені надзвичайно сподобалась творчість Х’юга Дюфурта, Трістана Мурайла, Джерарда Грізі. Я слухала її на вінілових платівках. Далі я дізналась про паризький інститут IRCAM (Institut de Recherche et Coordination Acoustique/Musique). Написала їм листа з портфоліо та отримала шанс в 1995 році розпочати навчання», - розповіла про себе Алла Загайкевич. Французька камерна музика залишилась для неї важливим напрямком творчості, а з іншого боку, не менш важливою стала електроакустика, з якою вона познайомилась на концертах міді-гітариста Олександра Нєстєрова.

«Мені подобається електроакустика, тому що я можу використовувати та змішувати різні такти в ній, на відміну від академічної інструментальної музики. Я винайшла особливу топологічну систему, за допомогою якої поєдную їх як пульс та реакцію. Головна ідея: три інструменти взаємодіють як дія та реакція у відповідь».

Україна може здаватись чистим аркушем в сфері класичної музики - ще й тому, що це молода країна. Однак вона має не лише довгу багату історію та давні традиції народної музики, але і створення класичної музики бере свій початок з епохи бароко. Ми завдячуємо Максиму Березовському, який народився на північному сході сучасної України: він працював у Санкт-Петербурзі та відомий як композитор, який створив першу симфонію у 1770 році на території Російської імперії.

Протягом радянської епохи спершу існувала певна ізоляція від західного впливу. Лише в 60-х роках відбулося перше відкриття. «У 1960-х Валентин Сільвестров створював зовсім іншу музику, ніж сьогодні, коли випускав постромантичну музику на лейблі ECM», - пояснює Загайкевич та продовжує: «Сильвестров був лідером авангардного руху в Києві. Він відкрив нам світ нових звуків. Ця київська авангардна група була заснована в епоху Хрущова, яка була надзвичайно сприятлива для розвитку мистецтва після жорстоких сталінських часів. Авангардна музика для мене – це революційна музика».

«Із початком періоду незалежності України музика наповнена різноманіттям стилів. Думаю, що важливо розуміти та побачити зв’язок між розвитком цих стилів та політичним процесом в Україні. Звичайно, стилі завершуються там, де починається політика. Сьогодні великий влив має відкритість сучасного світу через вільний доступ до інформації, через глобалізацію завдяки інформаційним технологіям», - пояснює композиторка.

«Дуже часто я організовую спільні проєкти із музикантами в імпровізаційному напрямку. Таким є проєкт «Норд-Вест», який територіально належить до північно-західного регіону України. Це наукове введення у сферу української народної музики. Для мене це був шанс попрацювати із автентичним фольклором, поєднавши його із радикальною електроакустичною музикою. Це дуже важливо, адже кожний регіон має свій особливий стиль. Так, ми маємо ліричний спів у Полтавській області. А в регіоні Чорнобилю або в Рівненській області ми маємо абсолютно дике радикальне звучання в народній музиці. Раніше використання музики було необхідним в ритуалах: викликання дощів або запрошення весни. Співачки використовували відкритий тембр, це голосний спів, та в поєднанні з електронною музикою звучить дуже красиво».

Жанр опери також є затребуваним в Україні, триває робота над створенням концепції національної опери. Алла Загайкевич задіяна в такому великому проєкті: на сезон 2020-2021 запланована прем'єра опери про ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурґ-Лотаринзького, який після Першої світової війни був неформальним кандидатом на український престол і який присвятив життя боротьбі за незалежність України. У 2022 році постановка опери має відбутися в Австрії.

У другій частині програми Zeit-Ton прозвучала збірка, випущена з нагоди 20-тої річниці заснування студії електроакустичної музики Національної музичної академії України. Студія була створена у 1997 році за ініціативою Алли Загайкевич. Альбом охоплює період від зародження електроакустичної української музики до сьогодення. 

«Ми повинні сьогодні зрозуміти, що означає Україна, і що означає бути українцем. Що це означає для мистецтва, для індивідуальної творчості і культурного життя в цілому. Чи є українська культура важливою чи ні? Після того, як Україна стала незалежною, мене питали мої колеги з України і Росії: "Чому ти розмовляєш українською? Адже ти дуже добре володієш російською". Тепер ми маємо схожі часи. Кожен має відповісти для себе на запитання, що для нього важливо. Чи потребуємо ми власної історіографії? Чи важливо знати, що відбувалось (з нами) в епоху Середньовіччя чи Відродження? Як оцінити ці події в контексті європейської історії?"

Deutsche Version

Під час програми прозвучали твори відомих композиторів: Симфонія в С мажорі Максима Березовського, «De Natura Sonoris №1» Кшиштофа Пендерецького, «Mithe IV: KS для скрипки та електроніки», «Північ», «Sans L'eloignement De La Terre» та «Гравітація» Алли Загайкевич, Квартет для струнних №1 Валентина Сильвестрова, Симфонія №1 Альфреда Шнітке.


Також по темі