Республіка Австрія (нім. Republik Österreich) за класифікацією систем державного устрою є класичною європейською парламентсько-президентською державою (як і Україна). Історичний процес формування державного устрою в одній із найбільш впливових монархій (Габсбурґів) Центральної Європи тривав майже три сотні років, супроводжувався, звісно, низкою бурхливих політичних, економічних та воєнних подій. Кульмінацією завершення цього процесу став 1920 рік, а саме 10 листопада — день ухвалення Конституції Австрії (називають також Федеральний конституційний закон (нім. Bundes-Verfassungsgesetz)). Федеральний конституційний закон неодноразово доповнювався та змінювався, зокрема, значний розділ додали 1995 року, коли Австрія стала повноправним членом Європейського союзу (1 січня 1995 р.). Доданий розділ відповідно стосується регулювання відносин із Європейським Союзом.

Політичний устрій Австрії базується на засадах демократії та розподілу влади (законодавчу, виконавчу та судову гілки). Передусім слід зазначити, що Австрія є федеративною республікою, а отже, складається відповідно з дев’яти федеративних земель: Відень (є столицею Австрії та окремою федеративною землею), Штирія, Верхня Австрія, Нижня Австрія, Зальцбурґ, Тіроль, Каринтія, Форарльберґ, Бурґенланд.

Головою держави є Федеральний президент, який обирається прямим таємним голосуванням терміном на шість років. Повторне обрання для однієї особи можливе лише один раз згідно з конституцією. Чинним президентом Австрії є Александер ван дер Беллен (Alexander Van der Bellen), який був обраний 4 грудня 2016 року, та посів пост 26 січня 2017 року. Колишній лідер партії Зелених (нім. Die Grünen — Die Grüne Alternative).

Александер ван дер Беллен у своєму робочому кабінеті. Джерело: офіційна сторінка у фейсбуку (https://www.facebook.com/alexandervanderbellen/)

Президент Австрії виконує переважно представницькі функції. Його роль завжди полягає в пошуку шляхів співпраці та компромісу між політичними партіями та різними гілками влади. Свої функції він здійснює на підставі пропозицій федерального уряду або окремих його членів. Він не має права вето або права повернути ухвалений парламентом закон на повторний розгляд. Голова держави може розпустити національну раду (нижню палату парламенту (про неї далі)), однак, з однієї й тієї ж причини він може зробити це лише один раз протягом одного скликання.

Австрійці сприймають президента, як символ єдності та стабільності. Щороку 26 жовтня Австрія святкує Національний день (аналогічним в Україні є День Незалежності). Цього дня двері всіх державних установ цілий день відчинені для народу (резиденція президента, парламент, різні міністерства та відомства). Проте австрійського президента часто можна зустріти на вулицях Відня та у віденському метро.

  Згідно з Конституцією президент призначає/звільняє Бундесканцлера, який очолює вже виконавчу гілку влади — Федеральний уряд. Уряду підпорядковується поліція, армія та всі федеральні відомства. Сьогодні бундесканцлером Австрії є Бріґітте Бірляйн (нім. Brigitte Berlein), яка обіймає цю посаду з 3 червня 2019 року. Голова уряду виконує функції координації роботи уряду Австрії та представляє політику уряду перед парламентом та суспільством. Канцлер і, за його поданням інші члени уряду, призначаються президентом. Члени уряду не можуть входити до складу національної ради. Уряд та його члени відповідальні перед нижньою палатою парламенту. Рішення про вотум недовіри може бути ухвалено за умови присутності мінімум половини депутатів. 

Бріґітте Бірляйн 

Законодавчу гілку політичного устрою Австрії очолює Парламент Австрії (нім. Österreichisches Parlament), який складається з двох палат: нижня палата — називається Національна рада (нім. Nationalrat) та верхня палата, яка має назву Бундесрат (нім. Bundesrat). Парламент Австрії 

Отже, докладніше про формування кожної з палат австрійського парламенту.

Нижня палата формується за результатами загальний прямих таємних виборів. До її складу входять 183 депутати, які обираються терміном на 4 роки. Вибори проводяться з допомогою пропорційно-реєстрової системи. Партійний бар’єр для того, аби потрапити до Національної ради — 4 %.

Верхня палата є органом представництва федеративних земель, який складається із 63 представників, обраних законодавчими органами земель — Ландтаґами (нім. Landtag). Представники обираються на термін повноважень Ландтаґів. Землі представлені різною кількістю посланців (від 3 до 12) залежно від кількості населення. Закони ухвалюються нижньою палатою парламенту — Національною радою. В Австрії закони розподіляються на два типи: конституційні та неконституційні. Для ухвалення неконституційного закону необхідна присутність щонайменше 1/3 депутатів, і проголосувати «за» повинна більшість (а в Україні необхідна абсолютна більшість від складу Верховної Ради для ухвалення закону — 226 голосів). Зі свого боку для ухвалення конституційного закону в Австрії достатньо присутності щонайменше половини депутатів, і 2/3 присутніх повинні проголосувати за ухвалення. Після голосування та ухвалення закон передається до Бундесрату (верхньої палати), яка має право висловити своє заперечення. Після погодження акт закону передається далі — для підписання до Федерального Президента. Для законодавчої ініціативи в Австрії необхідно мінімум 5 депутатів. В Україні ж, якщо порівняти, достатньо лише одного. 

Палати не є рівноправними. У разі виникнення розбіжностей між палатами, у законодавчому процесі остаточний варіант закону ухвалює національна рада більшістю голосів у присутності мінімум половини її складу. Лише вона здійснює парламентський контроль за діяльністю уряду у вигляді запиту. Нижня та верхня палати парламенту виконують різні функції та проводять засідання окремо. Проте є випадки, коли відбувається спільне засідання всього парламенту — Федеральні зібрання (нім. Bundesversammlung). Згідно з конституцією Федеральні збори відбуваються лише заради інавґурації Федерального президента або ухвалення рішення про оголошення воєнного стану.

Третю, судову гілку влади, очолює Верховний суд. Судова влада належить загальним судам. Адміністративний суд повинен забезпечувати законність у галузі державного управління. Функціонує також Конституційний суд, до складу якого входять: голова, його заступник, 12 інших суддів, 6 запасних членів суду. Судді Конституційного суду призначаються президентом за поданням уряду та палат парламенту. Верховний суд Австрії. Джерело: офіційний сайт Верховного суду Австрії 

Австрійські суди розглядають такі категорії справ: цивільні, кримінальні, трудові, спори щодо виконавчих проваджень тощо. До судової гілки влади також належить ведення земельного реєстру та реєстру компаній.

В Австрії, як і в будь-якій іншій країні, важливу роль у політичному житті відіграють політичні партії. Їх зареєстровано понад 700, однак в австрійському парламенті представлені лише чотири політичні течії. Які саме, чому та які є сучасні коаліції — читайте в наступній статті.